У вітчизняній історіографії існує чимало різних гіпотез щодо походження українського козацтва. Найбільш поширеними є так звані етимологічна та етнічна концепції. Перша намагається відшукати початки козаччини в ріхних словах, спільних за звучанням чи значенням з терміном «козак». Представники ругої концепції настирливо шукають родовід козацтва в певній етнічній групі людей.
"Козак" — термін тюркського походження і запозичений українцями від південних сусідів. Щодо його генези існує чимало версій, більшість яких розглянуто в дослідженнях Д. І. Яворницького.
У широкому розумінні "козак" — це вільна людина, шукач пригод, бурлака. Водночас цей термін застосовувався для означення прикордонника, вправного вершника, найманого воїна, степового розбійника, добичника тощо.
Для з’ясування початкового періоду становлення українського козацтва важливим є питання генези назв військових та адміністративних титулів. Ймовірно, це зумовлювалося територіальною близькістю з тюркомовною людністю, її вливанням до козацьких ватаг.
П. Куліш в "Исторіи возсоединенія Руси" (1873), говорячи про походження козаччини, підкреслював, що вона була продуктом степового життя, Козаки були вояками-добичниками, вони складали ватаги під проводом обраних отаманів і промишляли полюванням і риболовством. Постійна небезпека привчила їх добре володіти зброєю і пристосовуватись до обставин степової боротьби з такими ж як і вони, добичниками татарськими
М. Грушевський на початку XX ст. також висловив своє бачення проблеми виникнення козацтва. Він узагальнив велику кількість історичних праць, синтезував різні точки зору, що і дало можливість виробити концепцію, яка стала загальноприйнятою в українській історичній науці. Грушевський зазначив, що козаччина, по суті, є старим побутовим явищем, викликаним сусідством українського народу з диким степом.
Вона була результатом невпинної боротьби осілого хліборобського народу з кочовим населенням степу. Але козаччину не можна безпосередньо виводити від аналогії життя народу минулих століть.
Як окрема суспільна верства, з своїм окремим устроєм, звичаями, організацією, козаччина почала формуватися лише в 16 ст.
Отже, М. Грушевський вважав головною причиною виникнення козацтва необхідність захисту українських земель від турецько-татарських набігів та колонізацію дикого степу, що була викликана суто економічними, господарськими причинами.
В.Антонович вважав, що козаччина з'явилася під кінець ХV ст. На його думку, пришвидшила процеси становлення козацтва як опозиції будь-якій зовнішній владі м
