60. Північна Буковина в ХІV - ХVІ ст.

 
Протягом першої пол. ХІV ст. у північній частині Буковини триває процес формування геополітичної данності – Шипинська земля, до якої входили (крім поселення Шипинці) Хотин, Цецин, Хмелів. На цьому часі означені землі потерпали від ординців, яких з часом розгромили угорці. За таких обставин Буковина входить до складу Королівства Угорського. Король Лайош призначає намісника – воєводу Драгоша. Саме він посприяв переселенню на Буковину волохів із Семиграддя (Трансильванія) та Мармарощини, які «осіли» в Південній Буковині, заклавши початки молдавського воєводства. 1359 року це князівство отримує статус незалежного. У його складі землі Північної Галичини, Галицьке Покуття та Шипинська земля, яка зберігала автономію. Слід зазначити, що у культурно-досвідному відношенні русини домінували над прибульцями волохами (молдованами). Офіційною мовою в державних установах і церкві була старослов’янська із значним впливом місцевої (української) мови. Волохи визнали православ’я. Румунська стає офіційною мовою в молдавському князівстві від часу приходу до влади Василя Лупула (1634-1653 рр.). Отже, в другій половині ХVІ ст. триває процес румунізації буковинських земель.