У 14 ст. основну масу шляхетського стану на руських землях було сформовано з малої і середньої шляхти, предаставниками якої було рицарство і боярство. Щодо бояр, то на кінец 14 ст. існувало два терміни бояри. Перший – це бояри як найближче оточення князя і другий, бояри як військово-службовий люд, який займався суто військовою справою. Ці люди в той час звільнялися від ряду повинностей/податків, але мали за власний кошт оснащувати себе на війну. Далі за військову службу бояр нагороджували земельними ділянками. Однак за умови невиконання своїх зобов’язань ці землі та привілеї, якими наділялося військове боярство могли у них забиратися.
У XVI ст. процес оформлення шляхти в привілейований стан вступив у вирішальну фазу. Шляхта на основі серії юридичних актів остаточно відокремилася від «поспільства» (селянства). У 1522 р. було прийнято сеймову ухвалу про «вивід шляхетства», згідно з якою до шляхетського стану належали лише нащадки тих, хто став боярином чи зем'янином ще за часів правління Вітовта, Сигізмунда й Казимира. Перепис шляхти («попис земський»), який було проведено 1528 p., став наступним кроком у процесі її відокремлення в самостійну верству. У цей період термін «шляхтич» поступово витісняє з ужитку традиційні «боярин» та «зем'янин».
Внаслідок формування суспільної структури права князівського прошарку були обмежені, а дрібної шляхти — розширені, що зумовило зближення і внутрішню консолідацію шляхетського стану, ядром якого поступово стали пани. У середині XVI cт. паралельно до процесів виділення, консолідації, самоусвідомлення шляхти відбувався процес створення юридично оформленої системи її прав, привілеїв та обов'язків. Зокрема, Литовський статут 1566 р. остаточно скасував всі обмеження шляхетської земельної власності, Віленський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків, а статут 1566 р. закріпив за шляхтою законодавчі права і створив організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах, які в цей час могли суттєво обмежувати великокнязівську владу. Отже, у середині XVI ст. шляхта стала впливовою та організованою силою.
