пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


41.Адміністративний устрій українських земель в складі Великого князівства Литовського.

Кожне велике удільне князівство складалося з ряду дрібних уділів, на чолі яких були місцеві князівські династії, з боярських вотчин та державних («чорних», або великокнязівських) земель, що ними розпоряджалася селянська община. Політична організація панівного класу була заснована на договірно-службових відносинах і становила феодальну ієрархію. Кожний з великих землевласників-феодалів користувався певною політичною владою щодо населення своєї вотчини і певними імунітетними правами щодо свого сюзерена — удільного князя або великого князя литовського.

Для центрального управління удільного князівства характерна двірцево-вотчинна система, головною рисою якої було поєднання функцій вотчинного управління і суду з державним управлінням і судом. Удільний князь правив через своїх намісників, призначаючи їх у волості й повіти з числа місцевих феодалів або своїх слуг-дворян. Намісники («державці») виконували функції як доменіальних, так і державних урядовців. Державно-вотчинна адміністрація удільного князя складалася з різного роду урядовців — канцлерів, підканцлерів, скарбничих, тівунів, сотських, крайчих та ін. Вищі придворні чини разом із впливовими місцевими феодалами, в тому числі ієрархами православної церкви, становили його найближче оточення — раду, яка відігравала роль станового й одночасно державного органу феодалів окремих земель-князівств. З радою удільний князь вирішував питання законодавства, управління, надання земельних володінь, інколи зовнішньої політики тощо. Боярська рада набула такого великого значення, що замінила інший представницький орган феодалів у містах — віче. В XIV—XV ст. віче скликалося тільки у надзвичайних випадках і не в усіх українських князівствах.

Нижчою ланкою адміністрації на державних землях удільних князівств були органи самоврядування сільської общини, які складалися з отаманів (у південних українських землях) або старців (на півночі) й підлеглих їм бірчих, войтиків, сорочників та інших дрібних адміністраторів. Головна їх функція — збирання в князівський скарб данин і різних грошових та натуральних податків з общини та пов'язаний з цим розподіл податків на кожне господарство. Крім того, отамани й старці відали судом у бортних, межових та інших справах общини. Як представники місцевої адміністрації отамани і старці також скликали загальні волосні збори («сходки») та копні суди.


13.06.2016; 14:53
хиты: 103
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь