Вітовт ( 1350 — 27.10.1430) — Великий князь Литовський (1392-1430).
15 листопада 1415 за ініціативою Вітовта собор єпископів у Новгородку висвятив всупереч волі Константинопольського Патріарха митрополитом Київським і Литовським Григорія Самблака. Спираючись на православне духовенство, Вітовт вирішив за всяку ціну здобути окремого митрополита. У листі, в якому пояснювалось становище Православної Церкви, Вітовт писав, що московські митрополити лише час від часу приїздили до Києва та Литви, церкви не строїли, але побираючи церковні прибутки, виносили ці гроші деінде.
З своїм листом та грамотою литовських єпископів Вітовт вирядив до патріарха свого кандидата на митрополита, Григорія Самблака, небожа митрополита Кипріяна. Однак, саме тоді приїхали до патріарха посли від Фотія і так скомпрометували Григорія, що патріарх позбавив його ієрархічної гідности й піддав анафемі. Вітовт з єпископами знову звернувся до патріарха з проханням висвятити митрополита, обраного патріархом. Відповіді не одержано. Тоді, 15 листопада 1415 року, скликав Вітовт у Новгородку собор єпископів. Собор висвятив на митрополита Григорія Самблака. Обрання Самблака викликало обурення Фотія та патріарха.
Але факт залишився фактом: з 1416 року православні Литовсько-Руського князівства мали власного митрополита, незалежного від сусідніх держав. Однак, це тривало лише п'ять років і не створило традиції. Григорій Самблак тримався незалежно від Царгородського патріарха. З року 1419 вже не згадується ім'я Григорія Самблака.
Після 1420 року митрополит Фотій знайшов шлях примиритися з Вітовтом, який визнав його, і до смерті в 1431 році Фотій був єдиним митрополитом.