90. Внесок української науки у створення воєнно-промислового комплексу СРСР.

Машинобудування республіки було основним виробником паровозів, дизельних двигунів і турбін для електростанцій і кораблів воєнно-морського флоту. Авіаційні підприємства Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва і Харкова виробляли бойові літаки, двигуни, різні агрегати й деталі до них. До сьогоднішнього дня деякі історики сприймають його як фальшивку скомпоновану ворогом. Але Ф. Чуєв в книзі «Солдаты империи», виданій у Москві в 1998 р., надрукував цей наказ. Документ йому передав, а також повністю підтвердив його ідентичність нарком внутрішніх справ Української РСР в 1944 р. В.Рясний, який зазначив, що «декілька ешелонів мої хлопці заповнили і відправили. Але згодом виконання цього наказу раптово припинилося». Великий внесок українського народу в перемогу над ворогом, небувалі жертви й мучеництво справедливо дістали міжнародне визнання. У 1945 р. Україна стала членом — засновником ООН. Напередодні війни республіка була провідним центром гірничого, металургійного, хімічного, тракторного і сільськогосподарського машинобудування. У східних регіонах Радянського Союзу воєнна промисловість перебувала лише на стадії становлення. Високоякісний метал, у тому числі броню, труби, алюміній і цинк виробляли лише підприємства України, працівники яких мали високу кваліфікацію і володіли новітніми технологіями.На території України було зосереджено близько половини усіх радянських воєнних шкіл та училищ, а також базувалася значна частина військових підрозділів Червоної армії.