Засядько Олександр Дмитрович народився в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області 27 травня 1779 р. Сконструював пускові станки залпового вогню, винайшов оригінальну ракету розривної дії (1818 р.), розробив тактику бойового застосування ракетної зброї.У бою ракети О.Засядька були використані в російсько - турецькій війні 1828-1829 рр.
Костянтин Костянтинов народився в 1817 р. на Чернігівщині. Вже в 1844 році Констянтинов винайшов балістичний прилад і циліндр для навісної стрільби з гладкоствольного снаряда в будь-якій точці траєкторії. Через три роки він побудував балістичний маятник, за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу. Крім того, за допомогою цього приладу Констянтинов визначив вплив форми і конструкції ракети на її балістичні властивості, заклавши таким чином основи проектування ракет.Микола Іванович Кибальчич народився в селищі міського типу Короп Чернігівської розробив проект реактивного літального апарата. У цьому проекті розв’язано низку нових важливих питань : програмний режим горіння, система подачі палива в камеру згоряння, використання багатокамерних апаратів, керування польотом внаслідок зміни кута нахилу двигуна.
Юрій Васильович Кондратюк народився 21 червня 1897 року в Полтаві. У 1929 році вийшла у світ книжка Ю.Кондратюка під назвою “Завоювання міжпланетних просторів”. Тут є все: від даних ракети, формули навантаження і типів траєкторії – до загальних перспектив освоєння космосу. Книжку прочитав С.П.Корольов і запропонував Ю.Кондратюку співпрацю у галузі космонавтики. Але Кондратюк відмовився, його зупинила та обставина, що він жив під чужим прізвищем.
Один із керівників програми Джон Хубольт визнає, що політ перших американських астронавтів здійснено за “трасою Кондратюка”. Юрій Кондратюк не дожив до здійснення своїх ідей, він загинув у лютому 1942 року під час оборони Москви.
Сергій Павлович Корольов народився у Житомирі 12 січня 1907 року, в 1924 році закінчив першу Одеську будівельну профшколу, два роки навчався на механічному факультеті політехнічного інституту, пізніше перевівся на навчання до Московського Вищого технічного училища, яке закінчив у 1930 році. Одночасно закінчив Московську школу льотчиків. Розробив кілька конструкцій планерів. Був одним із організаторів, а пізніше й начальником групи вивчення реактивного руху. Група створила і запустила в 1933 році рідинну ракету “ГИРД- 0,9”.
У кінці 1933 року Корольов – заступник директора по науковій частині реактивного науково-дослідного інституту, а з 1934 – керівник відділу ракетних літальних апаратів. Розробив ряд проектів, в тому числі проект керованої крилатої ракети і ракетоплан ера. У 1942-43 рр. – заступник головного конструктора двигунів у дослідно-конструкторському бюро, займався оснащенням серійних бойових літаків рідинними ракетними прискорювачами.
Подальша діяльність Корольова пов’язана зі створенням ракетної техніки. Зокрема, він очолював розробку і запуск балістичних, геофізичних ракет, ракет-носіїв і кораблів-супутників “Восток”, “Восход”, супутників серії “Електрон” і “Молния”, багатьох супутників “Космос”, перших автоматичних міжпланетних станцій (АМС) “Зонд”. Ракетно-космічні системи, створені під його керівництвом, дали змогу здійснити запуски штучних супутників Землі і штучних супутників Сонця, польоти АМС на Місяць, Венеру, Марс, а також м’яку посадку на поверхню Місяця.
