Розвиток шкільної освіти сприяв появі наукових праць (компілятивних і оригінальних) з різних галузей науки. Так, Мартин Корольнаписав трактат з математики; львів'янин доктор Еразм Сікст опублікував латинською мовою медичний коментар до творів Сенеки і трактат про мінеральну воду з с. Шкло — перше на Україні дослідження з бальнеології.
Вивчається географія України та інших країн. Так, львів'янин Михайло Бойм (1614—1659) після відвідання Китаю видав ряд праць про його географію та природу. Значну роль відіграли «Опис України» французького інженера Г. Левассера де Боплана і складена ним карта України. В процесі перекладання розроблялася методика текстологічних досліджень, складалися граматики. У східних слов'ян першими ґрунтовними друкованими граматиками були «Адельфотес» (підручник граматики старослов'янської і грецької мов, 1591), складений студентами Львівської братської школи під керівництвом Арсенія Еласонського, і «Грамматіка словєнска...» Лаврентія Зизанія (1596), що справили великий вплив на дальшу розробку питань граматики на Україні, в Білорусії і Росії. Важливим етапом у розвитку вітчизняного мовознавства стала граматика Мелетія Смотрицького (1619), яка довгий час служила посібником при вивченні старослов'янської мови. Значних успіхів досягла українська лексикографія. В 1596 р. у Вільні вийшов з друку «Лексис» Л. Зизанія — церковнослов'янсько-український словник, який став джерелом для ряду пізніших лексикографічних праць.
Києво-Могилянська колегія була не лише освітнім, а й науковим центром. Професори, як це видно з записів лекцій Йосипа Кононовича-Горбацького 1639—1640 pp. («Підручник логіки») та Інокентія Гізеля 1645—1647 pp. («Загальний нарис філософії»), не обмежувалися викладом концепцій, загальноприйнятих у тогочасній європейській науці, а самостійно розробляли проблеми логіки, психології та інших галузей знання.
