У тогочасну систему наукових знань входили богословські дисципліни, граматика, поетика, арифметика, етика, філософія, історія, право, медицина, музика. Ці науки вважалися такими, що сприяли пізнанню світу в добу середньовіччя та в добу гуманізму
Багато молодих українців проводили студії в Празькому, Лейпцігському, Болонському, Падуанському, Краківському університетах. Найбільшвідомими серед них стали поет Павло Русин із Кросна (близько 1470-1517 рр.) та Юрій Котермак із Дрогобича (близько 1450-1494 рр.),
який після закінчення Краківського університету став професором медики-ни та філософії, визнаним астрономом, ректором Болонського університету, автором надрукованої в Римі книги «Прогностична оцінка поточного 1483 р.». Ця невелика латиномовна книжка вважається першою відомою друкованою працею з України Водночас вона є наочним доказом контактів українських земель з провідними осередками європейської науки.
Осередками науки в Україні були наукові гуртки нового типу при Острозькому та Києво-Могилянськомуколегіумах, при братських школах. Провісником української академії наук було об’єднання вчених у Києво-Печерській Лаврі, яке очолював архимандрит Єлисей Плетенецький. Релігійна боротьба й оборона віри народу вимагали не лише поглиблення богословських студій, а й опанування античної філософії; переходу від грецької до латинської мови. Переклади книжок з різних галузей знань сприяли розробці наукової термінології. В численних наукових виданнях друкувалися богослужбові та полемічні твори, здійснюється видання святого Письма (Острозька Біблія 1581 р.), видаються богословські трактати з філософським наповненням –«Требник», «Літос» Петра Могили, «Зерцало богословія» Кирила Транквіліона Ставровецького, перший вітчизняний підручник з філософії «Арістотелеві проблеми». Також друкувалися граматики, словники-лексикони –Памви Беринди, Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького.
