В історії української художньої культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість блискучого тріо українських композиторів: М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського. Водночас було здійснено важливий прорив у галузі світських музичних жанрів - опери, симфонії, концерту, сонати, пісні-романсу. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.Епічні пісні, які український народ складав упродовж тривалої боротьби за національне й соціальне визволення, за козацько-гетьманської доби досягли вершин свого розвитку.
В думах та історичних піснях народ опоетизував героїчні сторінки вітчизняної історії, образи реальних історичних осіб - гетьманів, козацьких ватажків, народних месників. Найпоширенішим жанром української музичної епіки були історичні пісні. їх тематика охоплює дві основні сфери: боротьбу козацтва проти чужоземних поневолювачів у часи татаро-турецького лихоліття і гайдамацькі й опришківські антикріпосницькі повстання. Соціально-побутові пісні - козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські тощо - відображували професійну спрямованість діяльності українців. У піснях цієї групи переважає тематика соціальної нерівності, несправедливості, тяжкої людської долі.Родинно-побутові пісні є віддзеркаленням морально-етичних ідеалів українського народу. В них усебічно відображено родинні взаємини, підневільне становище жінки, тяжку сирітську долю, лунають мотиви співчуття до кохання, на шляху якого постали різні перепони (передусім соціальна нерівність).Хоча музичний професіоналізм того часу розвивався переважно в надрах церковної музики, поступово в музичному побуті зароджувалися й світські вокальні жанри — канти1 та псальми2. Канти і псальми включали до репертуару мандрівні дяки, лірники, виконували учні Києво-Могилянської академії. Розвиток пісні-романсу пов'язаний із творчістю багатьох композиторів — професіоналів і аматорів. Одне з провідних місць у цій царині музичної творчості належить Григорію Сковороді Своєрідним підсумком духовно-пісенної творчості українського народу упродовж понад двох століть став Почаївський «Богогласник» (1790-1791) -перша в Україні друкована збірка духовних, пісень, цінна художня пам'ятка епохи.Наприкінці XVI ст. виник новий хоровий жанр, що став провідним в українській професійній музиці козацької доби, - партесний концерт. Основоположником жанру духовного хорового концерту циклічної структури в українській музиці був Максим БерезовськийАртемій Ведель (1767-1808) - композитор, хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог - увійшов в історію музичної культури як митець, який писав виключно сакральну хорову музику.В історію світової культури Д. Бортнянський увійшов як реформатор церковного співу. Він створив понад 100 хорових творів - святково-урочистих, ліричних, скорботно-елегійних тощо.Їхав козак за ДунайПісня побудована на емоційному діалозі, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.) III. Світова слава пісні С. Климовського "їхав козак за Дунай". (Наприкінці XVIII століття пісню друкували з нотами і співали в Росії та в Україні. Текст пісні наслідували поети і, зокрема, О. Пушкін. Одну з найдавніших варіацій на тему цієї пісні створив італійський композитор Т. Траєтта. 1808 року у перекладі німецького поета X. А. Тідге вона стала популярною в Німеччині: її двічі обробляв Л. Бетховен, аранжували К. Вебер, Й. Гуммель та інші європейські композитори. Пісня ввійшла у фольклор угорського, болгарського народів, стала популярною у США, Канаді, Франції. Вона була перекладена майже всіма європейськими мовами.)