3. Джерельна і наукова база історії української культури.

Джерелами вивчення історії культури є все, що було створено людським суспільством, і дійшло до нас у вигляді предметів матеріальної культури, пам'яток писемності, світогляду, моралі, звичаїв, мови. За способом передачі подій минулого історичні джерела поділяються на: 1. Речові (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети, споруди тощо). 2. Усні (пісні, думи, легенди, перекази, прислів'я, приказки тощо). 3. Писемні (записи на папірусі, пергаменті, бересті, папері): – актові матеріали (офіційні документи різних установ); – оповідні пам'ятки (літописно-мемуарні та літературні твори). 4. Фотодокументи. 5. Графітні (стародавні написи на скелях, стінах, різних речах, склі, кераміці, гарматах, тобто це написи на всьому, крім паперу). Для відтворення історії давньої культури України вчені використовують, головним чином, речові (археологічні) пам'ятки, а також праці грецьких, римських, візантійських, арабських істориків, літераторів. Особливе місце серед джерел займають літописи – «Повість минулих літ», Київський та Галицько-Волинський літописи та ін. Вивчаючи культуру Київської Русі, поширення книги, слід звернути увагу на «Остромирове Євангеліє», «Ізборники Святослава» 1073 та 1076 рр., літописання, «Поученіє Володимира Моиомаа», «Житія», «Києво- Печерський патерик», паломницьку літературу, «Слово о полку Ігоревім», перекладну літературу того часу, в якій проглядається патріотичний зміст, попри тенденційне багаторазове переписування. Творча 9 спадщина ректорів і викладачів Київської академії – цінне джерело при вивченні культури України XVII-XVIII ст.ст. Цінність як джерела історії української культури ХVІІІ-ХІХ ст.ст. мають твори Сковороди, Котляревського, Гулака-Артемовського, Квітки- Основ'яненка, Гребінки, які викривали суть національного та соціального гноблення, обстоювали докорінні зміни в становищі українського народу. Глибокого розвитку українська культура, мова, ідейний зміст, форма набули у творчості Метлинського, Костомарова, Куліша, Шевченка, Шашкевича, Глібова, Марко Вовчок, Руданського, Свидницького, Федьковича, Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Старицького, Кропивницького, Карпенка-Карого.