пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Сербія у ХІУ-ХУ ст. Економічний та політичний розвиток. Боротьба за гегемонію на Балканах.

Під нас правління Душана середньовічна Сербія сягнула вершин свого розвитку: Болгарія повністю залежала від її волі, Візантія шукала у неї підтримки, Венеція тішилася дружбою з нею. Територія Сербської держави збільшилася майже вдвоє; коли в 1346 р. Душан проголосив себе "царем сербів і греків", то мав для цього всі підстави. Незадовго до того, у жовтні 1343 р., Душан, захопивши місто Серез, яке вважалося найзначнішим центром на території від Салонік до Константинополя, писав у листі до венеціанського дожа, шо став "володарем майже цілого Царства Ромейського". Ідея перетворення Сербії на імперію — наступницю Візантії — не давала спокою сербському царю. Останні десять років свого життя Душан наполегливо готувався до походу на Констан тинополь, захоплення якого мало остаточно втілити в життя його амбітні плани. За часів царя Душана серби зберігали свій традиційний соціально-економічний устрій, основу якого становили дві інституції — громада й задруга, перша з яких була специфічною національною формою організації суспільного життя, а друга — формою організації господарської діяльності.  Сербська громада мала яскраво виражений патріархальний характер. Заснована на родинних зв'язках між усіма її членами, вона базувалася головним чином на виховуванні з дитинства покірності "старійшині", в ролі якого, зазвичай, виступав найстарший чоловік. Влада "старійшини" поширювалася на всі, навіть найінтимніші, сфери життя.  Несподівана смерть Душана у грудні 1355 р., в розквіті сил (він народився 1308 р.) і в зеніті слави, докорінно змінила ситуацію як усередині країни, так і поза її межами. Свого часу Душан поділив Сербське царство на 10 намісництв, кожним з яких керував окремий правитель, що визнавав як де-юре, так і де-факто зверхність царя. Уся владна структура трималася на авторитеті верховного державця і виявилася абсолютно недієздатною в ситуації, коли його не стало. Після смерті Душана сербський трон посів його син Урош V. Скориставшися слабкістю нового царя, а також ситуацією, що склалася в регіоні з появою тут турків-османів, намісники розпочали боротьбу проти Уроша V. Вони швидко домоглися посилення власної ролі з одночасним ослабленням центральної влади, що фактично означало ліквідацію єдиної Сербської держави. 

 

Основою економіки середньовічного Сербської держави було сільське господарство, насамперед землеробство, а також скотарство, особливо в гористих районах. Істотно довше, ніж в Болгарії та Хорватії, в Сербії зберігали значення великі патріархальні сім'ї - задруги і общинний лад. У селянському господарстві продовжувала панувати колективна власність на землю. Поступово, однак, посилювалися процеси феодалізації поземельних відносин і закріпачення селян.Вже в «Законнику Стефана Душана» було юридично закріплено залежне становище селянства і скасовано право переходу.  Найбільшу економічну вигоду приносили численні копальні золота і срібла. 

20.06.2016; 16:56
хиты: 94
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история европы
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь