Понад шість перших десятиріч XVI ст. у Польському королівстві точилася політична боротьба, в якій діючими особами виступали королівська влада, можновладці (магнатерія) і шляхта. У ній ішлося про принципові питання державного й суспільно-політичного устрою, про те, якою має бути Польща і яким шляхом має прямувати. В основі боротьби лежало протистояння можновладців і шляхти - двох складових шляхетського стану - за вплив на короля, бо за тодішніх умов без залучення його на свій бік неможливо було досягти успіху в реалізації поставлених цілей. Незважаючи на обмежений характер королівської влади, спричинений наданням шляхетському станові в останній чверті XIV - середині XV ст. привілеїв, вона залишалася впливовою, а у вирішенні багатьох питань - вирішальною, користувалася всезагальною повагою. Намагання можновладців і шляхти заручитися підтримкою короля втягувало і його в боротьбу між ними, але в ній він зазвичай був силою активною, вагомою, переслідуючи свої інтереси. Королівська влада традиційно йшла на зближення з можновладцями або з окремими їх угрупованнями, виходячи з того, що з порівняно невеликою кількістю можних легше дійти згоди, ніж зі шляхетським загалом. І все ж на інтереси і домагання останнього їй доводилося зважати, йти йому на поступки, давати вимушені обіцянки: уже на переломі XV-XVI ст. шляхта виступала як вагомий і відчутний політичний чинник у країні, а з часом почала значною мірою визначати політичну атмосферу у ній. Річ Посполита була федеративною державою, що складалася із двох суб'єктів: Корони Польського королівства (Корони або Польщі) та Великого князівства Литовського (Литви). Адміністративно перша поділялася на дві провінції — Великопольську та Малопольську; остання ж становила одну Литовську провінцію. До Великопольської провінції належали історичні регіони Великопольща, Мазовія та Королівська Пруссія, до Малопольської провінції — Малопольща й Русь, до Литовської провінції — Литва й Жмудь. До складу Корони також входили лівонські землі, що називалися Інфлянтами. Адміністративно-територіальними одиницями Речі Посполитої вищого рівня були воєводства. Вони керувалися воєводами
