пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Політична боротьба у Польщі (1500-1560 рр.) Екзекуційний рух.

 

Зі вступом на польський трон Александрового брата Сигізмунда І шляхта сподівалася на його прихильність до неї. Проте дуже амбітний Сигізмунд І керувався у своїй діяльності прагненням піднести значення королівської влади, намагався правити на свій розсуд, спираючися при цьому на вузьке коло радників з можновладців й уникаючи контактів із шляхтою. Одним з кроків у цьому напрямі було усунення королем зі свого оточення шляхетського ідеолога Я. Ласького шляхом призначення його гнєзненським архієпископом і, згідно із законом про incompatibilitas, звільнення з посади канцлера.

Постійне ігнорування королем політичних інтересів шляхти, невиконання ним статуту Александра 1504 р. і конституції "'Nihil novi" призвели врешті до виникнення широкого шляхетського руху, який виступав під гаслом "екзекуції прав", через що його звали екзекуційним рухом, а його учасників - екзекуціоністами. Дане гасло буквально означало виконання, дотримання державних законів, зрозуміло, й шляхетських привілеїв (польське egzekucja - від латин, exsecutio, що значить виконання, здійснення). Але ідеологічно гасло було значно змістовнішим, оскільки становило програму державно-політичних реформ. Програма складалася поступово й оформилася в сукупності постулатів, з якими впродовж багатьох років виступав шляхетський табір в особі своїх ідеологів. Постулати включали в себе подальше упорядкування й осучаснення права й державного устрою, повернення (екзекуцію, редукцію) державі незаконно розданих після 1504 р. королівщин, зміни у податковій справі, судочинстві, військовій системі тощо. Вони закликали короля всіляко сприяти проведенню реформ, орієнтуватися на підтримку з боку шляхти, завдавали удару по політичних й економічних інтересах можновладства.

 

У результаті у 1530-х роках дійшло до напруження у відносинах між шляхетським табором та королем, якого підтримували можновладці. Поштовхом до цього послужили вибір (елекція) польським королем в грудні 1529 р. Сшізмунда Августа, дев'ятирічного сина СиґізмундаІ, (за два місяці до цього Сиґізмунд Август був проголошений своїм батьком великим князем литовським) і проведена в лютому 1530 р. його коронація. Обидва акти відбулися на сеймах за згодою посольської ізби всупереч традиції, за якою вибір і коронація нового короля могли бути здійснені тільки після смерті його попередника на престолі

Конфлікт між королем і шляхтою досягнув апогею на сеймі 1558-1559 pp. Зваживши на непоступливість Сигізмунда Августа щодо адресованих йому вимог, сейм відмовився схвалити збір податків, надходження від яких потрібні були королю для ведення війни за Інфлянти (Ліфляндію). Вкрай цим збентежений, Сиґізмунд Август виїхав до Литви, де пробув майже безвиїздно до осені 1562 р. Перед тим як покинути сейм, він і сенат домоглися того, що було відкинуто проект проведення вільної елекції короля, який докладно окреслював спосіб оголошення стану безкоролів'я й засади обрання послів на елекційний сейм. Так сталося, що до смерті Сигізмунда Августа не було законодавчо розроблено проведення вільної елекції.

Перебуваючи в Литві, король фактично усунувся від правління в Польщі


20.06.2016; 16:26
хиты: 108
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история европы
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь