14 століття – період економічного підйому: розвивається сільське господарство, зростає видобуток металів - золота і срібла. З 1300 року чеканится празький гріш – один із найбільш твердих валют Європи. Розвиток металургії і карбування грошей сприяє розвитку товарно- грошових відносин. Товаризирується промисловість і сільське господарство, починається перехід на грошову ренту. Природно, що зміни відбуваються і в соціальній сфері. Крім прямих феодальних повинностей селянин платив також десятину тобто десяту частину усіх доходів свого господарства. За кожен обряд — за хрестини, сповідь, поховання — віруючі повинні були платити цер. У 14-15 ст. бюргерство було основою єдиного громадського класу. У містах, що представляють собою центри ремесла і торгівлі, зароджувалися нові громадські класи. У 14 ст. в рез. розвитку ремесла і торгівлі, і навіть внаслідок розвитку грошових відносин міста почали виконувати дедалі більшу роль економічної, соціальної, політичного і культурного життя країни. За часи правління Карла IV Прага стала однією з найбільших торгових центрах Європи. У місті, яке розташовувалося на перетині торгових шляхів з півночі на південь і зі сходу захід, жило понад 30 тисяч жителів, які годувалися передусім з допомогою торгівлі. За своїм значенням Прага значно перевершувала інші чеські міста. До певної міри із нею могла зрівнятися лише Кутна Гора, розквіт якої пояснюється розвитком гірничорудної справи. Майно кріпаків належало церковним і світським феодалам. Селянин користувався цим майном тільки з дозволу феодала. Володіння селянина було спадковим, коли вона було записано з урахуванням з так званого закупного (німецького) права, чи довічно, якщо була записана з урахуванням з так званого чеського права. Зазвичай землю було обтяжена як грошовим, і натуральним чиншем. Щороку на день св. Георгія та св. Павла кріпаки зобов'язані були платити власнику замку чи монастирю певну суму і забезпечувати феодала продуктами.
