У зовнішній політиці він тримався союзу з Тевтонським орденом, знайшовши у такий спосіб противагу Польщі, відносини з якою були ворожими. Юрій ІІ налагодив дружні стосунки із Литвою, зміцнивши їх шлюбом із дочкою князя Ґедиміна.Проте щасливим князювання Юрія ІІ Болеслава не вважають. Адже вінбув убитий змовниками: 1340 р. його було отруєно.За свідченням джерел, така доля спіткала Юрія ІІ Болеслава через ускладнення релігійної ситуації. Із дитинства католик, він «став розмножати число латинників і їх віру», «принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів».Загибель Юрія II Болеслава мала для Галицько-Волинської держави негативні наслідки.Його смертю скористалися західні сусіди, які прагнули збільшити власні території за рахунок українських земель.Галицько-Волинським князем був визнаний Любарт, син литовського князя Ґедиміна, дружина якого походила із родини галицько-волинських князів і тому він мав законне право на галицько-волинську спадщину.Проте свою владу Любарт поширив лише на територію Волині.У 1349 р. похід польського короля Казимира започаткував довголітню війну за галицько-волинські землі.Закінчилася вона тим, що Галичина із Белзькою землею і Холмщиною опинилася під владою Польського королівства, Волинь – під владою литовської династії.
