пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Музичне мистцтво України в 60 80х 20 ст

«Шістдесятниками» називають нове покоління радянської та української інтелігенції, яка активно себе проявила в культурі та політиці в першій половині 1960-х років (звідки й назва). Це був період тимчасового послаблення тоталітарного режиму,  період хрущовської відлиги. Тоді шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи творчості. Формування їх світогляду відбувалося під впливом гуманістичних традицій Заходу і зростав інтерес до спадщини власної культури. Діяльність шістдесятників була спрямована на виявлення існуючих тоді життєвих проблем, болючих питань, які замовчувалися за Сталіна. Першими представниками шістдесятників в Україні були Ліна Костенко й автор гостропубліцистичних віршів Василь Симоненко.

1960-ті роки відзначаються проривом української композиторської школи на світову арену, опануванням новітніх течій європейської музичної культури. У Києві створюється група митців «Київський авангард», до якої увійшли такі згодом відомі митці, як Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський та Віталій Годзяцький. Проте через розходження з ретроґрадними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків, що врешті-решт призвели до розпаду цієї групи.

В ці ж роки продовжують працювати такі композитори як Платон і Георгій Майбороди, К. Данькевич, на цей період припадають останні дві симфоніїБ. Лятошинськиого. Світове визнання отримала національна школа вокального мистецтва. Яскраві імена української оперної сцени — А. Солов'яненко, Д. Гнатюк, Б. Руденко, Є. Мірошниченко. Визначною подією музичного життя стала постановка опери Д. Шостаковича «Катерина Ізмайлова» у Києві 1965 року.

Лятошинський Борис Миколайович закінчував свою творчу дорогу, але його також можна зарахувати до шестидесятників. Мав таких учнів - Сильвестров, Грабовський Дичко, Карабіц, Станкович, Гадзяцький, які стали шестидесятниками. Коли в 1960-ті роки трохи піднялася «залізна завіса», до нас ринула величезна інформація про західну музику. Всі почали її захоплено слухати. А Борис Миколайович написав свою знамениту Четверту симфонію, де поставив знаки 1960-х — знаки нової музики модерністського напрямку. Лятошинський у 1960-х повернувся до вічних ідей “Що є істина?” і дав геніальну концепцію вічності життєвого циклу. Втіливши ідею у відлунні дзвонів — символі вічності.

Оригінальним мистецьким явищем є українська авторська пісня. У розвиток цього жанру вагомий внесок зробив В. Івасюк (1949—1979) — український поет і композитор, автор тексту і музики пісень "Я піду в далекі гори" (1968), "Червона рута" (1969), "Водограй" (1969) та ін. Творчість митця ґрунтується на фольклорних джерелах. Пісня "Червона рута" дала назву Першому Республіканському фестивалю української пісні та музики.

Українська музична культура 70-80 рр. ХХ ст

за ці десятиліття українська музика пережила як ніколи раніш бурхливий час. Основою його були реалії радянського життя, ті повороти історії, результатом яких став період так званої відлиги, лібералізації, пожвавлення духовного життя, вихід зі штучної ізоляції радянського мистецтва від світового художнього процесу.

Продовжують творчу працю митці "старшого покоління" – Б. Лятошинський, Л. Ревуцький, К. Данькевич, Г. Жуковський, Д. Клебанов, Г. Таранов, А. Штогаренко. Активно діє "середнє" покоління – К. Домінчен, Г. і П. Майборода, В. Кирейко, В. Гомоляка,     І. Шамо та ін. Розпочинається  активна діяльність на зламі 50–60-х рр.:        В. Бібік, О. Білаш, Б. Буєвський, Л. Грабовський, В. Губаренко, Л. Дичко,   Ю. Іщенко, І. Карабиць, Л. Колодуб, Г. Ляшенко, М. Скорик, В. Загорцев, В. Сильвестров, Є. Станкович, В. Губа, Л. Годзяцький та ін. Вони розширили традиційну для української музики пізньоромантичну стилістику за рахунок новітніх прийомів європейського модернізму 
70 – 80-і рр стали й періодом вибухового розвитку програмної музики, яка дозволяла уникнути будь-яких жанрових визначень та повністю виявити індивідуальні мистецькі прагнення. Виникали    твори  поліжанрові за своєю сутністю -  синтез інструментального і вокального начал – хорова симфонія, симфонія-балет. У цей період плідного розвитку дістає музична освіта. значно розширюється система художнього виховання: активно формується мережа дитячих музичних шкіл, музичних училищ. Їх випускники здобувають вищу освіту у Київській, Львівській, Одеській консерваторіях, Харківському інституті мистецтв, Харківському інституті культури з Київською філією. У 1968 р. вже самостійний Київський інститут культури відкриває Миколаївський та Рівненський культосвітні факультети.

Активним є періодичне видання збірки наукових праць "Українське музикознавство" (з 1964 р.), з 1970 р. поновлено видання журналу "Музика", друкується журнал "Народна творчість та етнографія".


06.06.2016; 20:16
хиты: 96
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь