С. Климовський став автором надзвичайно популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і її біографію автора С. Климовського, досліджував видатний український літературознавець Р. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.).
Оригінал пісні не зберігся. Її текст вперше був опублікований у збірнику «Російські народні пісні» (Прага, 1790; друге видання - 1806). Слова з нотами вперше надрукував в Петербурзі гітарист Генглез в 1796 році.
До цих старих друкованим текстам нові покоління додали щось своє, але основа пісні збереглася. Під впливом пісні «Їхав козак за Дунай» написали свої твори українські поети Л. Боровиковський, Ст. Шпигоцький.
Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірнику 1827 року з такою приміткою: «Ця відома пісня створена козаком С. Климовским, якому, можливо, належить і багато інших, що однак стало невідомим, як і взагалі ми не знаємо авторів народних пісень».
Більше ста років варіант пісні зі збірки Максимовича передруковували у різних етнографічних виданнях і пісенниках без змін.
Тема: зображення зворушливого прощання козака з дівчиною, з-за його участі у військових подіях за Дунаєм.
Ідея: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.
Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жити на світі буду. / Коли умру на війні - /Поплач про мене.
Жанр: літературна пісня, любовна лірика.
Композиція: Твір побудований у формі діалогу між козаком і його коханої.
