Високий рівень освіти та книгодрукування сприяв розвиткові літератури. Книжна література кінця 17-18 ст. відзначалася розмаїттям жанрів. Причому переважали твори українською мовою; латиномовні та польськомовні в доробку українських письменників траплялися рідше.Поезія. Із поетів, котрі вживали тільки книжну українську мову, найвидатнішим був Климентій Зиновіїв. Цьому поетові-ченцю належить велика рукописна збірка віршів, героями яких були здебільшого ремісники, робітники промислів, наймити-бурлаки, козаки. Климентій Зиновіїв перший з українських поетів оспівав працю. У його віршах - безліч подробиць і деталей життя трударів тогочасної України. У цьому сенсі вони є винятково цінним історичним джерелом. Климентій Зиновіїв уславився як один з перших фольклористів, адже він записав близько 1600 народних прислів’їв та приказок, впорядкував їх за алфавітом, увівши до своєї книжки.Перевагу книжній українській мові надавав Іван Величковський - вихованець Києво-Могилянської академії. Він створив дві книги віршів - «Зегар з полузегарком» та «Млеко», у яких подав напрочуд вигадливі за формою поезії - т. зв. курйозні вірші. До курйозних віршів відносять, зокрема, акровірш - поетичний твір, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово. Здебільшого в акровіршах поети закодову-вали власні імена. Серед курйозних були фігурні вірші, у яких поетичні рядки утворювали певну фігуру; хроновірші - поезії, ніби зачаровані певним числом: кількість слів у рядку, кількість рядків дорівнювала тому числу. Були й вірші, що читалися однаково зліва направо й навпаки. Курйозні вірші є виявом мистецького стилю бароко в літературі.Драматична література. Протягом 17- 18 ст. упевнено розвивався український театр. Він існував у двох різновидах - шкільний і мандрівний. Шкільний театр творився професорами й студентами Києво-Могилянської академії, а мандрівний -учителями нижчих шкіл і мандрівними дяками.Найдавніша українська драма, що в повному обсязі збереглася до нашого часу, датується 1674 р. Називається вона «Про Олексія, чоловіка Божого». 1705 р. в Києві було поставлено першу історичну драму -твір Феофана Прокоповича «Володимир».Публіцистично-богословські твори. У другій половині 17 ст. не вщухала літературна полеміка. Публіцистично-богословські твори на захист православ’я писали провідні діячі церкви.
