пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Передумови й причини берестейської унії. Реформи Петра Могили

Берестейська_унія . 1596

Суть:це об’єднання православної і католицької церкви з ініціативи частини українського православного духовенства при підтримці польських єзуїтських кіл.

Причини:Українське духовенство за допомогою унії хотіло здобути рівні права з польським, знать – посісти відповідне становище в структурах управління, міщанство – отримати місце в цехах, магістратах, судах. Берестейська унія мала також політичні мотиви: тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви. Основна ідея Берестейської унії – рівноправне об’єднання двох християнських церков, збереження православних обрядів,національної мови, зрівняння прав католиків і православних.

Наслідки:Внаслідок унії греко-католицька церква підпорядковува-лась могутньому і авторитетному Риму, відкривала шлях до цивілізованої Європи, частково рятувала українське право-слав’я від повного окатоличення в Речі Посполитій, а в ХІХ-ХХ ст. рятувала і зберігала українство від повної полонізації і русифікації.

 

Реформи Петра Могили

Однією із заслуг Петра I, є всеосяжність проведених ним реформ, до яких, в основному, відносять перетворення в армії (їх прийнято називати «Військової реформою»), реформи в органах влади і управління, створення табеля про ранги, церковну реформу.

Військова Реформа

  • Створюється регулярна армія.
  • Ліквідується помісне дворянське ополчення і стрілецьке військо.
  • Основу армії складають регулярні та кавалерійські полки з однаковим штатом, обмундируванням.
  • Головні з яких були Військовий (1716 р.) і Морський (1720) статути, в розробці яких брав участь сам Петро.
  • Було вироблено з'єднання холодної та вогнепальної зброї - до рушниці був долучаться багнет, що підсилило вогневу й ударну міць війська.
  • З відміною від рекрутської повинності для дворянства була обов'язковою військова або цивільна служба.
  • Був створений на Балтиці й Дону військово-морський флот.

Реформи органів влади та управління

  • У 1708-1709 р.р., разом з початком перебудови органів влади та управління на місцях, країна була поділена на 8 губерній, розрізнялися за територією та кількістю населення.
  • Губернії в 1719 році було «порізано» на провінції, число яких дорівнювало 50, на чолі яких воєвода з канцелярією при ньому, яке було підпорядковане не тільки безпосередньо імператора і Сенату, а й усім колегіям. Завдяки цьому виникала велика плутанина через те, що часто їх укази суперечили один одному.
  • Проміжний висновок: основним результатом реформи органів влади і управління було збільшення бюрократичного апарату чиновників та нечіткого визначення взаємовідносин між структурами влади, коли результати їх роботи [різні укази] не узгоджувалися між собою, а іноді й суперечили один одному.

Табель про ранги

  • Так само було здійснено створення документа, що отримав назву «Табель про ранги», в якому, в основному, описувалося підпорядкування одних чиновників іншим. Разом з цим, цей документ породжував додаткові «робочі місця» для чиновників, що збільшувало міць, і без цього дуже сильною, бюрократичної машини в країні.

Церковна реформа

  • Можна стверджувати, що церковна реформа почалася відразу після смерті патріарха Адріана, оскільки Петро заборонив обирати йому наступника, а виконувати функції патріарха він доручив одному з митрополитів. У 1721 році патріаршество було ліквідовано, для управління церквою був створений «Святійший Синод», який був підпорядкований Сенату. Це означало, що вся повнота влади переходила до складу чіновьіче-бюрократичного апарату абсолютических держави, на чолі якого був Петро I. Разом зі знищенням автономності церкви, Петро використовував її у своїх цілях і проведення за допомогою інститутів церкви поліцейську політику.
  • Подані, під страхом великих штрафів були зобов'язані ходити до церкви і сповідувати свої гріхи. Священики, у свою чергу, повинні були доносити почуте владі, що суперечило першої «заповіді» священика про дотримання таємниці сповіді. У цьому гріху було винне не священство, а влада, на чолі з Петром, що змушували їх це робити.
  • Проміжний висновок: в результаті проведення цієї реформи, церква втратила повагу в очах народу, оскільки духовної альтернативи режиму Петра більше не існувало. Церква стала слухняним знаряддям у руках держави. Імператор використовував її для досягнення своїх цілей, не гребуючи самого святого.

06.06.2016; 17:47
хиты: 129
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь