Пакт Бріана — Келлоґа (англ. Kellogg–Briand Pact), відомий також як Паризький пакт — міжнародний договір про відмову від війни, як знаряддя національної політики. Договір отримав назву за іменами ініціаторів — міністра закордонних справ Французької республіки Арістида Бріана і держсекретаря США Френка Келлоґа.
Угоду було підписано поза рамками Ліги Націй 27 серпня 1928 року в Парижі. Підписи під ним поставили представники США , Франції , Великобританії , Німеччини , Італії , Бельгії , Канади , Австралії , Нової Зеландії , ПАС , Ірландії , Індії , Польщі , Чехословаччини , Японії . Пізніше до пакту приєдналися СРСР [1] і ще 48 держав. До кінця 1928 року до пакту приєдналися 63 держави, тобто майже всі існуючі до цього часу країни. Серед країн, які не підписали договір: Швейцарія, Аргентина, Бразилія, Мексика, Колумбія, Саудівська Аравія. Вже 29 серпня 1928 року між СРСР ратифікував пакт і виступив ініціатором підписання Московського протоколу 1929 року про дострокове введення в силу зобов'язань по ньому. Формально договір набув чинності 24 липня 1929 року.
В деяких країнах, наприклад, США, вона залишається чинною де юре досі (станом на 2010). Де факто вона не вберегла світ від війни.
У 1930 році Келлог була присуджена Нобелівська премія миру 1929 року «за підготовку Паризького пакту». Бріан отримав аналогічну премію ще в 1926 році за Локарнські договори.
