— галузь педагогічної науки, яка вивчав педагогічні закономірності й засоби організації та здійснення освітнього процесу (самоосвіти), навчання, виховання (самовиховання), розвитку (саморозвитку) і професійної підготовки студентів (слухачів) до певного виду діяльності й суспільного життя.
Тому предмет педагогіки вищої школи охоплює:
■ вищий навчальний заклад як педагогічну систему;
■ функціонування та ефективність педагогічного процесу у вищому навчальному закладі;
■ педагогічну діяльність науково-педагогічних працівників, "їхню професійно-педагогічну підготовку;
■ педагогічні закономірності формування й розвитку особистості студента;
■ процес вищої освіти і самоосвіти;
■ навчання у вищому навчальному закладі;
■ виховання і самовиховання студентів;
■ моральну і психологічну підготовку;
■ форми, методи і педагогічні технології у вищому навчальному закладі;
■ педагогічні аспекти неперервної самостійної роботи студентів під час навчання у ВНЗ та після його закінчення;
■ особистість науково-педагогічного працівника;
■ педагогічні особливості взаємодії студентів і науково-педагогічних працівників у педагогічному процесі ВНЗ у ході реалізації завдань Болонської конвенції;
■ колектив (соціальну групу) науково-педагогічних працівників кафедр, факультетів, ВНЗ;
■ студентські колективи (соціальні групи). Докорінні зміни, що сталися в соціально-економічних
умовах суспільства, висунули вимогу впровадження науково обґрунтованої підготовки науково-педагогічних кадрів для вищої школи. Така підготовка передбачає не лише глибоке володіння предметною галуззю, до якої належить навчальна дисципліна, а й науковими основами педагогічної діяльності. Одним із реальних шляхів такої підготовки є магістратура та аспірантура.
