Пріоритетна роль банків у фінансовому посередництві не перешкоджає активній діяльності та розвитку у більшості розвинутих країн небанківських фінансових установ та підвищенню їх ролі на ринку фінансових послуг.
Зростання значення небанківських фінансових установ у фінансовому посередництві відбувається під впливом таких чинників:
підвищення рівня доходів населення у економічно розвинутих країнах;
зростання попиту на новітні та нетрадиційні для банків фінансові послуги;
активний розвиток грошового, фондового, кредитного, валютного, страхового ринків;
інституційний розвиток небанківського фінансового сектора;
спеціалізація небанківських фінансових установ на послугах, що не є пріоритетними для банків.
Діяльність небанківських фінансових установ має багато спільних рис з банками. Серед них:
забезпечення опосередкованого фінансування учасників економічної діяльності;
формування фінансових ресурсів шляхом емісії фінансових активів;
прагнення задовольнити інтереси та наміри споживачів фінансових послуг;
здійснення операцій на одному ринку;
конкурування з іншими фінансовими установами за клієнтів.
Проте діяльність небанківських фінансових установ суттєво відрізняється від діяльності банків. У складі основних відмінностей такої діяльності від діяльності банків є її вузька спеціалізація, реалізація за рахунок неї небанківських операцій (за наявності дозволу держави окремих банківських), відсутність безпосереднього впливу на формування пропозиції грошей на ринку, а також вища ризикованість в порівнянні з операціями банків.
Прискоренню формування небанківського фінансового сектора сприяли й розвиток фінансового ринку в країні та залучення населення і суб'єктів господарювання до інвестиційних процесів.
В Україні процес становлення небанківських фінансових установ ще не завершився, продовжується процес вдосконалення інституційної структури небанківського фінансового посередництва. Початковий етап розвитку зумовлює наявність певних недоліків і проблем у діяльності небанківських фінансових установ.
На сучасному етапі небанківське фінансове посередництво в Україні характеризується такими рисами:
низькою питомою вагою активів небанківських фінансових установ у валовому внутрішньому продукті;
другорядною роллю небанківських посередників у фінансуванні національної економіки та у перерозподілі капіталів;
відсутністю завершеної законодавчої та нормативної бази щодо регулювання діяльності небанківських фінансових установ;
відсутністю або недосконалим захистам клієнтів таких установ;
наявністю недоліків в організаційно-економічних механізмах функціонування небанківських фінансових інститутів.
Подолання проблем в діяльності небанківських фінансових установ та прискорення їх розвитку буде сприяти більш повному задоволенню потреб суб'єктів економічної діяльності у додаткових фінансових ресурсах, забезпеченню ефективної трансформації капіталу та реалізації широкого переліку якісних фінансових послуг.