Під зовнішніми (міжкатегоріальними) межами кредитних відносин розуміють їх якісне відокремлення в часі та просторі від всіх інших відносин.
Внутрішні межі показують допустиму міру розвитку окремих форм кредиту – банківського, комерційного, державного, споживчого, міжнародного – в зовнішніх межах кредитних відносин, тобто показує співвідношення часток в рамках єдиного цілого.
Важливо пов'язати межі кредиту з економічними інтересами учасників ринку кредитних ресурсів, оскільки саме в умовах ринкових відносин межі кредиту набувають істинно економічний сенс. Усі інші межі (юридичні, політичні тощо) мають свої підстави поза межами економіки. В той же час, в самих економічних межах можна виділити декілька аспектів розгляду меж кредиту:
а) макроекономічну,
б) мікроекономічну,
в) кількісну і якісну.
В науковій літературі деякі автори окремо виділяють внутрішні і зовнішні межі кредиту. Взагалі питання про межі кредиту є таким же дискусійним, як і питання про його функції. Розглянемо дві перші з них.
Макроекономічна межа кредиту показує межу поширення відносин з приводу акумуляції і розміщення позикового фонду в цілому. Вона формується під впливом комплексу загальноекономічних показників, таких як:
2) структура і рівень розвитку фінансової системи і стан державних фінансів;
3) мста і методи державної грошово-кредитної політики;
4) розвиток ринкових стосунків тощо.
