"кредит - це економічні відносини, що виникають між: кредиторами і позичальниками з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення й оплати".
Таким чином, кредитні відносини функціонують у системі економічних відносин.
У сучасних умовах кредитні відносини набувають розвитку між:
· господарюючими суб'єктами;
· банками та населенням;
· підприємствами, організаціями, господарюючими суб'єктами, з одного боку, та населенням, з іншого;
· фізичними особами;
· державою, банками та окремими господарюючими суб'єктами.
У зв'язку з тим, що у позичку може надаватися вартість у грошовій та товарній формах, складовими кредитних відносин є:
· кредитно-грошові відносини;
· кредитно-товарні відносини.
Позичковий капітал-це капітал, що віддається власником у позичку і забезпечує надходження прибутку у вигляді процента.
За висновками ряду науковців [3,4], позичковий капітал - це:
· капітал -власник. Особливість полягає в тому, що він передається в тимчасове користування промисловому або торговому капіталу і повертається після закінчення терміну позички;
· капітал як товар. Об'єктом купівлі-продажу є гроші не як товар, а як капітал;
· капітал з особливою формою руху. Гроші віддаються в позику для того, щоб після закінчення терміну вони були повернуті з відсотками;
· капітал, який має специфічну форму відчуженості – не продається з передаванням права власності, а надається в позику - тобто відчужується від власника лише на певний термін і за умови повернення з позичковим процентом.
Прибуток, одержаний від позичкового капіталу, поділяється на:
· процент, що отримується позичковим кредитором;
· підприємницький прибуток, що привласнюється позичальником.
Для виникнення реальних кредитних відносин потрібні такі умови:
1) наявність об'єктів кредиту - грошових чи матеріальних цінностей, щодо яких може укладатися кредитна угода;
2) наявність суб'єктів (учасників) кредитної угоди - кредитора і позичальника;
Кредитор (лат. Kreditor-позикодавець) - один з учасників стосунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника сплату боргу. Кредитором може бути держава, банк, підприємство, громадянин [5, с.244].
Позичальник - одержувач позики; сторона в кредитній угоді, від якої інша сторона (кредитор) має право вимагати повернення грошей (майна) і сплати процента. Позичальником може бути держава, юридична особа, громадянин [5, с. 340].
3) наявність збігу інтересів кредитора і позичальника.
Сутність кредиту як економічної категорії проявляється в його функціях. Найбільш дискусійним в теорії кредиту є питання про функції кредиту. Ознайомлення та критичний аналіз багатьох літературних джерел дали підстави для визначення наступних функцій:
· перерозподільча - полягає в тому, що тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб передаються в тимчасове користування підприємств і населення для задоволення їхніх виробничих чи особистих потреб. При реалізації цієї функції кредиту перерозподіляються як грошові кошти, такі товарні ресурси;
· емісійна (антиципаційна) - здійснення емісії грошей як платіжних засобів методом кредитної експансії (розширення кредиту) та кредитної рестрикції (звуження кредиту), що регулює кількість грошей в обігу;
· стимулювальна - ефективне використання позики з боку позичальника, щоб на зароблені кошти не тільки повернути кредит, але й одержати прибуток;
· контрольна - здійснення взаємного контролю кредитора і позичальника за цільовим використанням кредиту і поверненням позички.
Усі функції кредиту взаємопов'язані, тільки їх взаємодія може забезпечити якісні і стійкі кредитні відносини.
Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.
Кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями - грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призначення в економічному житті суспільства.
Об'єктивна необхідність кредиту зумовлена особливостями кругообігу капіталу, якими є: постійне утворення грошових резервів і виникнення тимчасових додаткових потреб в них; різна тривалість обороту коштів в окремих осередках господарства, тісне переплетення готівкового і безготівкового обігу коштів; відокремлення капіталу в рамках економічних суб'єктів. Об'єктивність існування, освіти і використання позикового фонду і конкретної форми його руху - кредиту викликається необхідністю: подолання протиріч між постійним утворенням грошових резервів, що осідають в процесі обороту у підприємств різних форм власності, бюджету та населення, і повним використанням їх для потреб відтворення; забезпечення безперервного процесу кругообігу капіталу в умовах функціонування численних галузей і підприємств з різною тривалістю кругообігу коштів (від одного дня до декількох років); організації функціонування засобів обігу і платежів, заснованих на кредитному характері емітування грошових знаків і безготівкових коштів; комерційної організації управлінняпідприємствами. У процесі кругообігу капіталу вільні ресурси, що вивільняються в одних господарських ланках, можуть бути використані в інших.
