Інноваційно-технологічний фактор (НТР, «зелена
революція») — позначився на особливостях розвитку
продуктивних сил та зміни структури суспільного
виробництва; спричинив посилення вимог до кваліфікації
праці та рівняосвіти; зумовив подальше поширення й
реалізацію ідеї масового виробництва та ефекту масштабу
виробництва.
Вплив його у повоєнний період став чи не найвагомішим
для прогресу господарської сфери в межах європейської
та світової цивілізації. Нові економічні, соціальні й
політичні умови вимагали принципово нових підходів,
теорій і концепцій, які б пояснювали особливості
трансформації економічних і соціальних структур.
Економічне зростання насамперед відображає характер
функціонування економіки країни загалом, тому
показники економічного зростання використовують і для
характеристики національних господарств, і як параметри
порівняння різних країн. Визначальним фактором
економічного зростання стає науково-технічний прогрес.
Науково-технічний прогрес — процес взаємопов'язаного
прогресивного розвитку науки і техніки, зумовлений
зростанням і ускладненням потреб суспільства,
матеріального і нематеріального виробництва. Науково-
технічний прогрес супроводжується багатьма факторами,
що справляють вплив на суспільний розвиток, сукупність
яких зумовила дві форми науково-технічного прогресу:
еволюційну та революційну.
Еволюційна форма НТП — порівняно помірне
вдосконалення традиційних науково-технічних основ
виробництва, тоді як революційна засвідчує високі темпи
в короткі проміжки часу. Таким чином, науково-технічна
революція — докорінне перетворення продуктивних сил,
перехід їх у якісно новий стан на засадах перетворення
науки на провідний чинник розвитку господарства.
Початок (або перший етап) третьої хвилі НТР припав на
1950—1970-ті роки. Стрімкий розвиток фундаментальних
наук з 1950-х років відкрив небачені раніше можливості
впливу науки на виробництво завдяки продукуванню
передових технологій. Під впливом науки виникає новий
напрям науково-технічного прогресу — автоматизація, за
якої застосування технічних засобів призводить до
часткової або повної заміни участі людини, її трудових
зусиль в отриманні, перетворенні й використанні енергії,
матеріалів та інформації. У машинобудуванні з'явилася
нова галузь — виготовлення автоматизованих засобів
виробництва, що були покликані пришвидшити й
модернізувати матеріальне виробництво. Таким чином,
визначаючи найхарактерніші особливості НТР 1950-—
1970-х років, слід вказати такі:
— революційні зміни в науці (передусім у
фундаментальних науках: фізиці, математиці, біології,
хімії. Зрушення в цих науках відкрили перспективи
розв'язання проблем, які вимагають
мультидисциплінарного підходу, тобто комплексного
вирішення економічних, соціальних, екологічних,
політичних та інших проблем);
— розвиток прикладних наук та значення їх у доведенні
успіхів НТР до ринку;