Природно-ресурсний потенціал Поліського економічного району та його оцінка.

Комплекс мінеральних ре­сурсів Поліського району представлено паливно-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими металорудними ре­сурсами. Серед паливно-енергетичних ресурсів головне місце по­сідають кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугіль­ного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецької нафтогазо­носної області, газ Волинської області. Промислове значення мають також буре вугілля Дніпровського басейну (у Житомир­ській області) та поклади торфу, які поширені практично по всій території Поліської природно-географічної зони району.
Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів ра­йону обмежується запасами поліметалічних руд — 9,4 % загаль­ноукраїнських запасів. Певні перспективи щодо розробки в май­бутньому мають поклади мідних руд Волині, у цьому ж регіоні можливим є промисловий видобуток золота.
Серед областей Полісся виділяються потенціалом не­рудних ресурсів Житомирська та Рівненська області. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає потенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівсь­кої області.
У Поліссі знаходиться один з розроблюваних в України кам'яновугільних басейнів — Львівсько-Волинський. Хоча роз­відані запаси кам'яного вугілля в Поліссі становлять менше сотої частини від загальноукраїнських, вони мають для самого району істотне значення. Запаси бурого вугілля, що зосереджені в чоти­рьох родовищах Житомирської області, дозволили створити у свій час на їх базі підприємства видобувної та паливної промис­ловості. Торфова промисловість району добуває місцеву сирови­ну, запаси якої становлять більше половини загальноукраїнських запасів торфу. Помітну роль у розвитку продуктивних сил регіо­ну мають родовища нафти та горючих газів. Важливе промислове значення відіграють нафтові та нафтогазові родовища півдня Чер­нігівської області поблизу міста Прилуки.Запаси полі­ської нафти становлять десяту частину від загальноукраїнських. Джерелами поповнення енергетичного балансу регіо­ну може стати гідроенергія малих річок (відзначається потен­ціалом цього виду ресурсів Чернігівська область), вітру, енергія біогазу тощо
Порівняно з Україною в цілому Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Досить високою є питома вага пасовищ та при­родних кормових угідь. Найбільшою є освоєність сільськогоспо­дарських угідь у Чернігівській та Житомирській областях, най­нижчою — у Рівненській.З усієї площі земель 56 % належать до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднено радіонуклідами. Осушені болотні і перезволожені землі втратили природний стан і швидко деграду­ють: 43 % мають підвищену кислотність, 8 — засолені, 18 — ушкоджені вітровою і 5 % — водною ерозією. Заболоченість зрос­ла в 2,5 раза і становить 13 %, перезволожені 18 % загальної пло­щі сільськогосподарських угідь регіону.
Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся зумовили особливості його водних ресурсів, якими є вагома частка запасів підземних вод та вод озер і боліт, цінних гідромінеральних ресурсів. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. Враховуючи зростаючі потреби у воді в період найменшого стоку, з метою ефективного регулю­вання сезонного режиму річок та раціонального використання во­дних ресурсів стік річок у Поліссі значною мірою заврегульовано водосховищами. У господарстві також ви­користовуються ресурси штучних водоймищ (ставків), багато бо­літ та озер, серед яких виділяються як за розмірами водних запасів (301 млн м3), так і за екологічними характеристиками Шацькі озе­ра, а також Біле озеро Рівненщини. Водозабезпеченість одного жи­теля регіону місцевим стоком та експлуатаційними запасами під­земних вод у середньому у два рази перевищує відповідні харак­теристики в Україні і становить 1,5—2 тис. м3.
Найнижчою є частка лісів першої гру­пи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лісистістю — у Волинській та Рівненській. У структурі лісів пер­шої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.
Забезпеченість загальними запасами деревини на одного жителя перевищує середній показник у країні у два рази. Середній показник лісистості території економічного району сягає при цьому 25 %. Ліси району складаються в основному із соснових лісів (більше 60 % загальної площі лісового фонду), з до­мішками дубу, ялини, осики та грабу. Порів­няно великою є частка в лісових ресурсах штучних насаджень. Площа посадок лісу в середньому вдвічі перевищує площу вирубок. Специфікою лісів Полісся є високий рівень заболоченості та пере-зволоженості насаджень, що ускладнює лісокористування.
Чинниками, які сприяють розвитку рек­реації, для Полісся є наявність унікальних мальовничих ландшафтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багатого лісово­го фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води району, у тому числі мінеральні радонові води Житомирсь­кої (Корбутовське та Денешське родовища) та Рівненської облас­тей, лікувальні грязі дозволяють розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів.
 

59.