Тоталітарний політичний режим характеризується всеохопним репресивним примушуванням громадян до виконання владної волі, здійснюється цілковитий державний контроль за діяльністю окремих громадян, їх об´єднань, соціальних груп . Суспільне життя ґрунтується на адмініструванні, примушуванні й заборонах, на бюрократичній системі управління.
Тоталітарному політичному режимові притаманні:
1.надцентралізована структура влади
2.монопольний політичний контроль над економікою та іншими сферами суспільства,
3.влада належить масовій політичній партії, що організована недемократично.
4.політизація, регламентація і санкціонування всієї життєдіяльності суспільства.
5.терористичний поліційний контроль за поведінкою громадян;
6вимога до громадян активно виявляти відданість режимові і підтримку його;
7ліквідація конституційних прав і свобод особи (особистості);
8репресії як засіб державної політики.
Складовою ознакою тоталітарного сталінського режиму був масовий терор. Щоправда, його вже в перші роки радянської влади започаткував Ленін. Організований ним першим червоний терор 1918—1920 pp., як і сталінські масові репресії кінця 20—30-х pp., мали на меті знищення справжніх і потенційних противників більшовицького режиму, створення атмосфери страху та абсолютної покори. Зазнавали переслідувань саме ті, хто очолював боротьбу за комуністичні ідеали.
Початок організованому цькуванню фахівців з дореволюційними дипломами, створенню боротьби із "шкідництвом" поклала Шахтинська справа 1928 р. На судовому процесі було засуджено групу інженерів Донбасу за сфабрикованим ДПУ звинуваченням у шкідництві. Після цієї "справи" почалося багаторічне цілеспрямоване переслідування так званих буржуазних спеціалістів, яке призвело врешті-решт до майже цілковитого знищення цього нечисленного прошарку освічених людей.
У липні 1929 р. почалися арешти провідних українських науковців та інших представників інтелігенції, звинувачених у належності до таємної націоналістичної організації — Спілки визволення України (СВУ). На лаві підсудних опинилися 45 діячів української культури.
Започатковане Леніним у 1918—1920 pp. і продовжене далі Сталіним у 20—30-х pp. тотальне нищення кращих сил української інтелігенції тривало фактично до самої смерті "вождя народів", тобто до 1953 р. Усе це стало причиною остаточного утвердження більшовицького тоталітаризму в Україні, яку зробили фактично безправною провінцією. Учені Чехословаччини зробили підрахунки загиблих у роки тоталітаризму. Усього від тоталітарних режимів, що панували в країнах світу, загинуло 110 млн. чоловік, з них жертвами більшовизму стали 68 млн., фашизму — 20 млн.чоловік.
Висновок.Нас переконували, що в СРСР уже в 70-х роках побудували розвинутий соціалізм, і радянське суспільство вступило в період будівництва комунізму. Але те, що вже побудували, з 1985 р. почали перебудовувати. Та так і не перебудували. У 1991 р. Радянський Союз розпався.
Звичайно, боляче визнавати, що ціною величезного ентузіазму, важких мук і страждань радянські люди, будучи обманутими, будували не те, що могло зробити їх сьогодні щасливими, вільними, цивілізованими і, нарешті, просто ситими. Не зробивши з цього належних висновків та уроків, важко обирати дорогу на майбутнє.