У ХІІ столітті внаслідок розпаду племінного та зародження феодального суспільства утворилася Литовська держава. Захоплені Литовською державою південно – західні руські землі протягом другої половини ХІV століття перебували у стані удільних князівств. Приєднання основної маси українських Великим князівством Литовським земель здійснювалося захопленням територій. Українські землі знаходилися в дуже складному становищі. Воно визначалося тим, що сусідні держави намагалися заволодіти територією України, включити її в сферу своїх інтересів. Щодо впливу Литви на українські землі, то можна сказати, що він був досить великим, так як населення українських земель перетворилося на об’єкт поневолення і покатоличення. Але в той час опинившись в складі Литви , українці отримали сприятливі умови для свого соціально – економічного і культурного розвитку. Річ у тім, що Литва перейняла українсько – білоруську культуру, традиції державного життя Київської Русі та Галицько – Волинського князівства, «руські» правні норми та інше. Багато князів із династії Гедимінасів прийняли християнство. Руська (українська, білоруська) мова переважної більшості населення князівства стала офіційною мовою уряду. Грушевський доводив, що Велике князівство Литовське зберегло традиції Київської Русі більшою мірою, ніж Московія. Інші українські історики навіть твердили, що по суті воно стало відновленою руською державою, а не чужоземним формуванням, що поглинуло Україну. Таким чином Литва перетворилася на Литовсько – Руську державу(але поступово). Але слід мати на увазі, що литовська влада, незважаючи на її схожість до Київської Русі культурою та традиціями, для українського народу була все ж чужою. Отже, можна впевнено сказати, що вплив українських земель на Литву був значний, адже за існування Литви ми спостерігає схожість її на Київську Русь в усіх його. Це дає нам можливість сказати, що український народ впливав на Литву тільки позитивно, що ми не можемо сказати про вплив Литви на українські землі.
