Фактори – це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві. Причини – це умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів та їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.
Класифікація факторів – це розподіл їх за групами залежно від загальних ознак, що дає можливість точніше оцінити місце та роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників.
Фактори, які досліджуються в економічному аналізі, можуть бути класифіковані за різними ознаками
За економічним змістом фактори поділяються на:
· виробничо-економічні – виражають умови, що забезпечують підприємницьку діяльність з погляду організації виробничого (торговельного, будівельного чи будь-якого іншого) процесу, раціонального використання ресурсів, залучених до своєї діяльності;
· соціально-економічні – рушійні сили підвищення ефективності діяльності підприємства, які закладені у самих учасниках виробничих відносин, відображають творчу ініціативу й активність працюючих, рівень освіти, моральне стимулювання і зацікавленість працівників, рівень управління підприємством, умови життя, побуту, відпочинку, мікроклімат у трудовому колективі, санітарно-гігієнічні умови праці, поліпшення організації виробництва та праці тощо.
Для врахування особливостей діяльності підприємств конкретних галузей фактори за рівнем охоплення поділяються на:
· загальні – діють у всіх галузях економіки (наприклад, забезпеченість матеріальними та трудовими ресурсами і ефективність їх використання);
· специфічні – діють в умовах окремої галузі економіки чи підприємства (наприклад, місце розташування підприємства).
За рівнем впливу на результати діяльності фактори поділяються на:
· основні – фактори, що здійснюють вирішальний вплив на господарську діяльність підприємства в умовах, що склалися;
· другорядні – всі інші фактори, крім основних.
При цьому один і той самий фактор залежно від обставин може бути й основним та другорядним.
За часом дії розрізняють фактори:
· постійні – здійснюють вплив на досліджуване явище безперервно протягом усього часу;
· тимчасові – їх вплив відбувається періодично (наприклад, освоєння нової техніки та технології виробництва).
За характером залучення ресурсів фактори поділяються на:
· інтенсивні – пов’язані з найбільш ефективним використанням досягнень науки, технології; вони забезпечують розвиток економіки за рахунок підвищення продуктивності суспільної праці, поліпшення використання наявних ресурсів;
· екстенсивні – пов’язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника (наприклад, збільшення обсягу виробництва за рахунок розширення матеріально-технічної бази, збільшення чисельності працівників).
За характером дії фактори поділяються на:
· об’єктивні – фактори, що не залежать від діяльності підприємств (наприклад, стихійне лихо);
· суб’єктивні – фактори, що залежать від діяльності окремих осіб, підприємств тощо (наприклад, уміле керівництво трудовим колективом; правильна організація виробництва, економіки, фінансів тощо).
За рівнем деталізації фактори поділяються на:
· прості – фактори, які є результатом дії однієї причини (наприклад, кількість робочих днів);
· складні – фактори, що виникають під впливом комплексу причин (наприклад, продуктивність праці).
За можливістю кількісного виміру впливу факторів на результативний показник вони поділяються на:
· параметричні – ті, що піддаються кількісній оцінці;
· непараметричні – ті, що не підлягають кількісній оцінці.
За порядком дії фактори поділяються на:
· фактори першого порядку – ті, що безпосередньо впливають на результативний показник;
· фактори другого порядку – ті, що спричиняють непрямий вплив на результативний показник через фактори першого рівня;
· фактори п-го порядку – фактори, що впливають на результативний показник через фактори п-1 порядку.
За властивістю об’єктів, що вивчаються, фактори поділяються на:
· кількісні – фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (наприклад, чисельність працівників підприємства, кількість обладнання, сировини, обсяг продажу продукції);
· структурні – до них належать такі показники, як питома вага власного капіталу в джерелах формування майна підприємства, частка активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, питома вага матеріальних витрат у загальній сумі операційних витрат тощо;
· якісні – фактори, що визначають внутрішні якості, ознаки й особливості об’єктів, що вивчаються (наприклад, рівень продуктивності праці, ціна, собівартість і рентабельність продукції, дохідність цінних паперів тощо).
За місцем формування фактори поділяються на:
· внутрішні – фактори, на які підприємство може впливати, тобто вони піддаються господарському регулюванню;
· зовнішні – фактори, які не залежать від діяльності даного підприємства.
За дією на результати господарської діяльності фактори можуть бути:
· позитивні – фактори, які сприяють поліпшенню результативних показників;
· негативні – фактори, які ведуть до погіршення результативних показників.
Наведена класифікація факторів дає можливість вивчити й оцінити їх вплив на показники, що вивчаються, розробити оптимальні управлінські рішення.
