Під економічним аналізом діяльності будь-якого об’єкта управління слід розуміти комплексне його вивчення з метою об’єктивної оцінки досягнутих результатів діяльності і виявлення шляхів подальшого їх покращання. Аналіз означає розчленування, розкладання об’єкта, що вивчається на частини, елементи, на внутрішньовластиві цьому об’єкту складові. Аналіз виступає в діалектично протилежній єдності з поняттям синтез. Синтез – це сполучення раніше розчленованих елементів об’єкта, що вивчається, в єдине ціле. В будь-якій сфері наукових знань чи в сфері людської діяльності обійтись без аналізу і синтезу
неможливо. Особливе значення аналіз і синтез набули в економіці, яка є
основою всього живого на планеті; економічні проблеми, невирішеність
економічних завдань прирікають на невдачу у всіх інших сферах. Звичайно,
що успішний розвиток економіки залежить, в свою чергу, від стану
політики, управління державою, екології, соціології, культури.
Аналіз-синтез як суть, як складова і форма людського мислення комплексно
вивчається в множинному вимірі і іншими науками. Але аналіз економіки,
аналіз господарської діяльності та її кінцевих результатів – область
виключно економічного аналізу.
Сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу визначає
теорія пізнання, яка виступає як методологічна основа всіх галузей
науки.
Перш за все, вона визначає поняття об’єкта і суб’єкта пізнання. Під
першим розуміється об’єктивна дійсність, практика як чуттєво-предметна,
матеріальна діяльність людини, яка персоніфікує силу пізнання, що
складає основу розвитку людського суспільства. Суб’єктом є сама людина,
все людство, тобто всі живі особистості, які творчо підходять до об’єкта
пізнання.
Узагальнюючи методи і прийоми сучасної науки, процес пізнання широко
використовує такі важливі інструменти, як аналіз і синтез, експеримент,
моделювання. Активною складовою тут є людське мислення, яке являється
собою найвищу аналітико-синтетичну схильність людського мозку.
Використовуючи прийоми індукції (судження від
часткового до загального), а також дедукції ( судження від загального до
часткового), судження приводять до того чи іншого висновку. Тут треба
підкреслити єдність індукції і дедукції в процесі аналітичних
досліджень. Тому що, ціле, хоч воно і складається з частин, перестає
бути цілим, коли його ділять. Аналіз без синтезу неможливий.
Економічний аналіз – прикладна наука. Якщо вона, спираючись на теорію пізнання, забезпечує практичну корисність, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людини, то тільки в цьому випадку її можна вважати наукою.
Економічний аналіз базується на принципах діалектики, до яких можна
віднести такі: все пізнається в русі; у визначених зв’язках,
взаємозв’язках, взаємозалежності і взаємообумовленості; в
причинно-наслідковій субпідпорядкованості; в координаційній і
субкоординаційній визначеності; в проявленні необхідності і
випадковості; в єдності і боротьбі протилежностей; в переході кількості
в якість і якості в нову кількість; в запереченні заперечення.
