Економічна теорія – суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економ. суб’єктів з метою задоволення життєвих потреб.
Економічна теорія, вивчаючи реальні економічні процеси, сама перебуває у постійному пошуку і розвитку, предмет її дослідження змінюється й уточнюється. Загалом, формування предмета економічної теорії представники традиційних шкіл пов'язували з примноженням багатства, економічними законами, виробничими відносинами між людьми, а сучасні західні економісти - з проблемами "рідкісності", "обмеженості ресурсів та ефективності використання їх", "альтернативності вибору" тощо.
|
Визначення предмета економічної теорії |
Школа (автори ) |
|
Вчення про закони домашнього господарства, домоводства |
Давньогрецькі та давньоримські мислителі |
|
Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації Наука про виробничі відносини та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства |
Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія Марксисти |
|
Сучасні західні економісти визначають економічну теорію як науку про: |
|
|
- сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту; |
А. Маршалл |
|
- дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів; |
П. Самуельсон |
|
-діяльність людей за умов рідкісності ресурсів; |
Б. Долан |
|
- вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів, що можуть мати альтернативні шляхи застосування; |
Дж. Робінсон |
|
-ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини |
К.Р. Макконнелл, С.Л . Бр |
