Тема 9 основи функціонування енергетичного ринку

1) Поняття енергоринку та його учасники

Енергетичний ринок – це місце зустрічі продавця енергії та її покупця. В широкому розумінні енергетичний ринок включає сукупність осіб та організацій, які придбають товари та послуги, енергію з метою виробництва та споживання останньої. У вузькому розумінні енергетичний ринок є сукупністю осіб та організацій, які придбають енергію з метою її споживання. Учасниками енергетичного ринку є підприємства та організації, які видобувають, збагачують, переробляють паливно-енергетичні ресурси, виробники електричної, теплової, сонячної, вітрової видів енергії, споживачі енергії – підприємства, організації, установи, а також індивідуальні споживачі – фізичні особи, державні органи управління енергоринком, профспілки.

2) Загальні принципи організації ринкового середовища

 Енергетичний ринок України складається з таких основних ринків: ринку нафти та газу, ринку вугілля, ринку електроенергії.

Основними чинниками, що визначають принци­пи організації ринкового середовища в електроенергетиці, є:

–     наявність оптового і споживчого (роздрібного) ринків електроенергії;

–     принципова можливість існування різноманітних функціональних струк­тур оптового ринку, обумовлених характером вертикальної і горизонтальної інтеграції його суб'єктів;

–     залежність статусу учасників ринку, принципів його організації і ступеня конкуренції від глибини інтеграції окремих підрозділів елект­роенергетичного сектора (генерація, передача, розподіл).

У той же час підходи до формування енергоринку залежать від значної кількості різноманітних чинників: загального рівня розвитку ринкових відносин в економіці країни, стану цих відносин безпосередньо в електроенергетиці, регі­ональних особливостей розвитку економіки та їх енергетичної інфраструк­тури, кількості і потужності електростанцій, характеру використовуваного па­лива і ступеня забезпеченості держави власними паливними ресурсами.

3) Досвід побудови і функціюнування енергоринків Західної Європи

Характерними особливостями функціонування сучасних енергоринків Західної Європи є:

–     збільшення ефективності виробництва і розподілу енергії, зниження цін;

–      зменшення питомої екологічної емісії, збільшення спожи­вання газу як замінника вугілля;

–     пошук енергетичними компаніями можливостей ведення своєї діяльності за межами традиційного ринку за допомогою глобалізації;

–     подальша диференціація погодинних тарифів з метою регулювання обсягів споживання, поширення "зелених" тарифів. 

Незважаючи на загальну тенденцію до приватизації, в енергетичній про­мисловості деяких європейських держав ще є високий відсоток підприємств, що перебувають у державній власності або які непрямо контролюються державою. У більшості країн із розвинутою ринковою економікою застосовуються визначені форми контролю або регулювання. Регулювання, здійснюване регулювальним органом, дозволяє зрівняти права всіх секторів енерге­тичної промисловості, споживачів і держави.

4) Системи договорних віндносин на оптовому ринку електроенергії

 Взаємовідносини між учасниками оптового ринку електроенергії будуються на підставі до­говорів, що укладаються на різний термін, а також оперативних угод. Пер­ша форма відносин здійснює стабілізуючий вплив на рівень цін на ринку, а друга підтримує рівень конкуренції, необхідний ринковому середовищу. Саме при цьому виявляються реальні поточні ціни на електроенергію. Договори відрізняються за предметом угоди (постачання електричної енергії і потужності, постачання резервної потужності, транспортування електроенергії, координа­ція комерційної діяльності, координація технологічної діяльності і т.д.), трива­лістю дії (довготерміновий, довгостроковий, короткостроковий), складом сторін учасників. Проте основними предметами договорів, що укладаються на ринку, є по­стачання електроенергії і надання послуг з організації функціонування ринку, зокрема диспетчеризація технологічних процесів. Найчастіше договори укладаються безпосередньо між суб'єктами ринку без участі посередників.

Договір про постачання резервної потужності повинен укладатися учас­ником ринку, що не має у своєму розпорядженні власних резервів.

Договір про транспортування електроенергії і потужності укладається кожним учасником ринку з відповідними енергокомпаніями, із вказівками умов оплати за підключення і транзит або передачу електроенергії.

5) Основні принципи ціноутворення на енергоринку

 Вартість передачі 1 кВт·год електроенергії визначається як частка від розподілу прогнозованого на розрахунковий період прибутку (витрати плюс прибуток), необхідного для утримання і розвитку системоутворюючих мереж (або їхньої частини) на сумарний прогнозований за той же період обсяг купівлі електроенергії. Будь-який договір передбачає плату за потужність, де враховуються ви­трати на робочу і резервну потужність і частка необхідного прибутку, віднесе­на до постійних витрат, а також плату за електроенергію, де враховуються паливні витрати і частка необхідного прибутку, віднесена до цих витрат. До переходу до цілком конкурентного ринку і відповідно до вільного ви­значення ціни на електричну енергію і потужність за довгостроковими догово­рами розрахунок поточних витрат проводиться постачальником на основі калькуляції витрат виробництва разом із витратами на утримання необхідного резерву потужності, транспор­тування електроенергії системоутворюючими мережами і мінімально необхід­ного прибутку на розвиток виробництва. За короткостроковими договорами на оптовому ринку електрична енергія і потужність реалізуються або постачальником (з обсягів власного виробницт­ва) за вільною ціною, або покупцем (із незатребуваних обсягів) за ціною, не вищою від купівельної. На оперативному ринку товаром виступає тільки електроенергія, реалі­зована за вільною ціною. Ця ціна залежить від співвідношення попит-пропозиція і, отже, змінюється протягом доби.

6) Порядок взаєморозрахунків на енергоринку

 Механізм фінансових відносин між суб'єктами ринку являє собою поєд­нання попередніх, поточних і остаточних взаєморозрахунків. Прикладом попередніх взаєморозрахунків є авансові платежі за поставлену відповідно до договірних зобов'язань електричну потужність. Поточні розрахунки враховують суми платежів покупців за поставлену їм за поточною ціною оптового ринку електроенергію, а також нарахування суми постачальникам за реалізовану ними енергію. Остаточні взаєморозрахунки проводяться з установленою періодичністю з урахуванням всіх укладених договірних зобов'язань і угод. У випадку, якщо постачальник порушив умови договору з обсягу поста­чання, що призвело до необхідності притягнення додаткових генеруючих дже­рел, оплата потужності яких частіше за все здійснюється за більш високою ціною, додаткова оплата проводиться за рахунок коштів постачальника. При встановленні факту недопостачання із загальної суми плати за елект­роенергію, що належить постачальнику, який порушив умови договору, утри­мується визначена сума.

Розрахунки за електроенергію також здійснюються в два етапи: 1) за участю енергоринку, де урахування заборгованостей ведеться наростаю­чим результатом за добовий або тижневий період за кожною годиною доби за фактичні обсяги поставленої на ринок і відпущеної з нього енергії за відповід­ними погодинними цінами оперативного ринку; 2) у формі компенсаційних виплат безпосередньо між учасниками договірних відношень.

Розрахунок заборгованості постачальником електричної енергії з боку енергоринку здійснюється щодоби за єдиною замикаючою ціною постачання енергії на ринок, встановлюваною для кожної години доби. Розрахунок забор­гованостей покупців енергоринку проводиться аналогічним способом, але за відпускною ціною ринку, що відрізняється від ціни постачання енергії на ринок надбавками, що враховують оплату транспортних, управлінських послуг, інве­стиційну складову, компенсаційні виплати постачальникам, виключеним із графіків покриття навантаження в зв'язку з технічними обмеженнями. Остаточний взаєморозрахунок між учасниками договору ведеться строго за договірними цінами, без участі енергоринку, але на основі поданих ним даних.