пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Тема 8 Система державного регулювання енергетичних систем в Україні

1.Органи державного регулювання енергетичною галуззю України,їх завдання та функції

За роки незалежності в Україні створені основні елементи системи державного управління енергетичною сферою, визначено головні функції та повноваження органів управління і схема їх взаємодії. Відповідно до напрямку реформування держави - від адміністративно-командних до ринкових методів регулювання економіки - система перебуває в процесі постійної трансформації. Це виявляється в перманентних змінах її структури, перерозподілі функцій між державними органами, пошуку більш дієвих важелів державної регуляторної політики, що позначається на ефективності системи в цілому.

Аналіз чинних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів державної влади в енергетичній сфері (рис. 1), дозволяє сформулювати їх основні повноваження та функції у такий спосіб.

Верховна Рада України:

– здійснює законодавче регулювання і контроль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо виконання ними функцій і завдань в енергетичній сфері;

– ухвалює засади внутрішньої та зовнішньої політики держави в енергетичній сфері;

– затверджує державний бюджет, в якому передбачає кошти на забезпечення роботи та розвиток галузей ПЕК;

– схвалює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного розвитку, охорони довкілля;

– затверджує рішення стосовно одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик для розвитку ПЕК, здійснює контроль за їх використанням;

– проводить парламентські слухання з питань енергетичної політики тощо.

Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки готує законопроекти, що регулюють діяльність та розвиток енергетики.

Президент України в межах своїх повноважень:

– здійснює керівництво в енергетичній сфері;

– створює, реорганізує та ліквідує органи виконавчої влади, визначає їх функції та основні завдання; видає укази і розпорядження, що стосуються функціонування та розвитку ПЕК;

– звертається з щорічними (позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України, у т.ч. в енергетичній сфері;

 

– призначає (за поданням прем'єр-міністра) та звільняє з посад керівників міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють повноваження в енергетичній і суміжних сферах;

– призначає та звільняє з посади (за згодою Верховної Ради) голову Антимонопольного комітету України, голову Фонду державного майна України.

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України, яку очолює глава держави, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в енергетичній сфері. РНБО України подає главі держави пропозиції відносно: визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямків забезпечення її енергетичної безпеки, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади, проведення оперативних заходів з метою запобігання та локалізації загроз національним інтересам в енергетичному секторі економіки України.

Інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України в енергетиці здійснює Апарат РНБО України, у структурі якого є профільний підрозділ - Управління енергетичної безпеки та ядерної політики, функціонально підпорядкований заступнику Секретаря РНБО України.

Кабінет Міністрів України забезпечує економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, виконання Конституції і законів України, актів Президента України в енергетичній сфері; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики у сферах енергетики, охорони природи, екологічної безпеки та природокористування; розробляє та здійснює загальнодержавні програми економічного та науково-технічного розвитку; розробляє проект державного бюджету та забезпечує його виконання по статтях, пов’язаних з функціонуванням і розвитком ПЕК. У складі Кабінету Міністрів діяльність міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади стосовно ПЕК координує віце-прем'єр-міністр з питань промислової політики.

Робочим органом Кабінету Міністрів є Урядовий комітет з питань промислової політики та паливно-енергетичного комплексуДо складу Урядового комітету входять: віце-прем'єр-міністр - голова Урядового комітету, міністр палива та енергетики, голова Національної комісії регулювання електроенергетики, голова Державного комітету з енергозбереження, заступник міністра економіки, заступник міністра фінансів. Основним завданням Урядового комітету є формування та реалізація державної енергетичної політики згідно зі стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів. Урядовий комітет попередньо розглядає та схвалює проекти нормативно-правових актів та інших документів стосовно ПЕК, що потім (після узгодження розбіжностей у позиціях окремих міністерств) подаються на розгляд Кабінету Міністрів.

Національна комісія регулювання електроенергетики Україниє центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України. Основними завданнями Національної комісії є:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо розвитку й функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти і нафтопродуктів;

• державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, сприяння конкуренції, забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі;

• забезпечення ефективності функціонування товарних ринків, координація діяльності державних органів щодо регулювання ринків енергоносіїв;

• захист прав споживачів;

• видача ліцензій на проведення діяльності в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі, контроль за дотриманням ліцензійних умов.

Державний комітет ядерного регулювання Україниє центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державний комітет створений на базі Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою та Департаменту ядерного регулювання Міністерства охорони навколишнього середовища України. Державний комітет має виконувати такі функції:

• визначення критеріїв, вимог і умов щодо безпеки під час використання ядерної енергії; видача дозволів і ліцензій на проведення діяльності в цій сфері;

• здійснення державного нагляду за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

• виконання інших функцій національного регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки.

Міністерство палива та енергетики Україниє головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в ПЕК. Основними завданнями Міністерства є:

• державне управління паливно-енергетичним комплексом;

• забезпечення реалізації державної політики в ПЕК;

• забезпечення енергетичної безпеки держави;

• розробка пропозицій щодо вдосконалення економічних важелів стимулювання розвитку ПЕК тощо. Міністерство палива та енергетики України розробляє прогнози, концепції та цільові програми розвитку ПЕК; контролює використання бюджетних коштів на підприємствах ПЕК; розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму ціноутворення в ПЕК; забезпечує реалізацію державної політики у сфері енергозбереження тощо.

Функції з управління галузями ПЕК та об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, Міністерство здійснює через Державні департаментиелектроенергетики; нафтової, газової та нафтопереробної промисловості; вугільної промисловості; ядерної енергетики. Основними формами організації об'єктів державної власності в ПЕК є акціонерні компанії та державні підприємства; базовими серед них є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і Національна акціонерна компанія «Надра України».

Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України»створена з метою забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності.

Національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) «Енергоатом»є державним підприємством, що виконує такі основні завдання:

• погодження з відповідними органами тарифу на електроенергію, яка виробляється на ЛЕС, здійснення її продажу на енергоринку;

• закупівля ядерного палива, створення системи утилізації і захоронения відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів;

• створення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу АЕС;

• забезпечення дотримання норм міжнародних договорів з питань ядерної та цивільно-правової відповідальності за завдану ядерну шкоду;

• будівництво, реконструкція та зняття з експлуатації енергоблоків АЕС тощо.

Національна акціонерна компанія (НАК) «Надра України»створена з метою підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології та розвідки надр, поліпшення забезпечення потреб України в корисних копалинах. Основними завданнями Компанії є:

• організація та проведення пошукових і геологорозвідувальних робіт в Україні та за її межами;

• здійснення переробки окремих видів корисних копалин;

• сприяння залученню інвестицій для розвідування, розробки та промислової експлуатації родовищ тощо.

Національні енергетичні компанії мають право вносити до Кабінету Міністрів та інших центральних органів виконавчої влади пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування галузей ПЕК, проекти нормативно-правових актів з цих питань.

Державний комітет України з енергозбереженняє центральним органом влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів. Основними завданнями Державного комітету є:

• визначення основних напрямків, нормативів та проведення єдиної державної політики у сфері енергозабезпечення, розробка механізму її реалізації;

• участь у розробці загальнодержавної енергетичної програми
та програм розвитку галузей ПЕК, контроль за їх реалізацією в частині енергозбереження;

• організація та проведення державної експертизи з енергозбереження тощо.

Для виконання контрольних, наглядових, регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій у складі Державного комітету створено Державну інспекцію з енергозбереження.

Названі державні структури здійснюють свою діяльність у ПЕК у взаємодії з іншими органами державної влади України: Міністерством економіки, Міністерством охорони навколишнього середовища, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством промислової політики, Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна, Державним агентством управління державними матеріальними резервами України, правоохоронними органами, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

 

2.Методи державного регулювання України

Державна регулятивна політика в енергетичній сфері України поєднує методи прямого та непрямого регулювання (табл. 8.2). До методів прямого регулювання державою діяльності суб’єктів енергоринків належать ліцензування окремих видів діяльності, контроль за дотриманням технічних та екологічних стандартів, вимог безпеки функціонування енергетичних об’єктів, регулювання умов конкуренції на енергоринку. Методи непрямого впливу спрямовані на зміну параметрів ринкового середовища і включають регулювання цін, тарифів, рівнів податків і мита, кредитних ставок тощо. Система державного регулювання окремих галузей ПЕК подана в табл. 8.3.

Метод

регулювання

Характеристика

Важелі загального макроекономічного регулювання

обмінний курс гривні, облікові ставки та резервні ви­моги Національного банку України, курси цінних паперів на фондовому ринку

 

Зовнішні чинники

механізми ціноутво­рення на світових ринках енергоносіїв, фор­ми міжнародних розрахунків, механізми та умови доступу до міжнародних кредитних ре­сурсів

Регулювання шляхом ліцензування

зо­бов'язує суб'єктів господарювання дотриму­ватися певних умов і правил діяльності (ліцензійних умов). Розробляючи ліцензійні умови та контролюючи їх дотримання, дер­жавний регулювальний орган має можливість суттєво впливати на поведінку ліцензіата, включаючи дотримання ним технічних, еко­логічних та інших вимог, що визначають рівень: безпеки енергетичних об'єктів; охорони праці на підприємствах ПЕК; відтворення ресурсної бази

Цінове регулювання

головними завданнями цінового регулювання енергоринків є: упередження необґрунтованого завищення цін і тарифів на паливо та енергію підприємствами-монополістами; захист прав споживачів енергопродукції; недопущення перехресного суб­сидування одних видів діяльності в енерге­тиці за рахунок інших

Податкове регулювання

виконує фіскальні функції, сприяє ефектив­ному функціонуванню та розвитку енергоринків, використовується для оперативного регулювання структури вироб­ництва та споживання в ПЕК за умови відносної стабільності податків і забезпечення незмінності основних «правил гри» на енергоринку

Митне регулювання

регулює структуру імпорту з метою: стимулювання імпорту дефіцитних для України видів ресурсів (сирої нафти, природного газу, ядерного палива, сучасного енергетичного обладнання, новітніх технологій); обмежує імпорт товарів, виробництво яких (у достатніх обсягах) можливе на вітчизняних підприємствах — продуктів нафтопереробки, окремих сортів вугілля, більшості видів енер­гетичного обладнання

 

3.Проблемні аспекти в електроенергетиці контексті неплатежів за використання електроенергії

У технічному розумінні неплатежі виникають через неплатоспроможність клієнтів або їх небажання розраховуватися. Якщо платоспроможність залежить від вміння менеджерів та загальних економічних умов, то небажання платити виникає через неефективність механізмів примусу до виконання контракту. Проблема неплатежів в електроенергетиці України постає внаслідок дії двох цих чинників.

а что и каким образом могут отключить электроэнергию или порядок отключения электроэнергии

Отключение электричества – эта проблема довольно часто возникает у многих людей. Когда отключают электроэнергию – понимаешь насколько сильно мы зависим от нее. Однако зачастую отключение электроэнергии происходит без предварительного уведомления об отключении электроэнергии, и этот факт вызывает необходимость корректировки личных планов и других последствий, начиная с протекшего холодильника и испорченных продуктах и заканчивая отсутствием фонариков, свечей и других «средств» освещения.

Нередко многие из нас оказывались в ситуации с отключением  электроэнергии без предупреждения:  напряжение в сети отсутствует, освещение не работает,  компьютер и телевизор не включишь. В таком случае приходится планы на вечер подвергать пересмотру.  Особенно часто такие явления происходили в 90-ые годы в эпоху, когда широкое распространение имели так называемые «веерные отключения»). В нынешнее время незапланированные отключения электроэнергии достаточно редкое явление, но все же оно встречается и может "подпортить" жизнь.

В связи с этим в этой статье предлагаем разобраться в причинах, из-за которых может быть осуществлено отключение электричества, в каких случаях имеет место незаконное отключение электроэнергии, и какие действия при отключении электроэнергии должны выполняться потребителем. Таким образом, здесь мы рассмотрим порядок отключения электроэнергии, причины отключения электроэнергии, правила отключения электроэнергии и основания отключения электроэнергии.

.  
Итак, какие причины могут быть у ограничения подачи (отключения) электроэнергии гражданам-потребителям:

1.    Технические причины:

  • плановый ремонт объектов электросетевого хозяйства (внутридомовых электрических сетей);
  • возникновение какой-либо  аварийной ситуации или чрезвычайных обстоятельств;
  • использования потребителем бытовых машин (приборов, оборудования) суммарная электрическая мощность которых превышает технические характеристики внутридомовых инженерных систем, указанные в техническом паспорте жилого помещения.

По поводу планового ремонта можно сказать следующее: время и продолжительность плановых отключений электроэнергии на время проведения работ должно быть прописано в договоре энергоснабжения между гражданином – потребителем и гарантирующим поставщиком (если это многоквартирный дом, то в договоре между исполнителем коммунальных услуг и гарантирующим поставщиком). Как правило в договорах энергоснабжения указывается продолжительность плановых ограничений поставки электроэнергии не более 24 часов подряд и суммарно не более 3 суток в год.

Что касается фактов, когда произошло аварийное отключение электроэнергии, то тут уж, как говорится, никто не застрахован от таких ситуаций время устранение аварийного отключения электроэнергии законом не регламентировано.

Также причиной введения ограничения может быть неудовлетворительное состояние энергопринимающих устройств потребителя, которое может повлечь за собой возникновение аварийной ситуации или возникнуть угроза жизни и безопасности.

Стоит отметить, что в таком случае соответствующее решение может вынести только представитель Ростехнадзора или жилищной инспекции, после чего представители сетевой организации(исполнителя коммунальных услуг), заранее уведомив потребителя проводят отключение электроэнергии.

2.    Экономические причины:

  • введение ограничения подачи электроэнергии за задолженность (отключение электроэнергии за неуплату или за "долги");
  • наличие безучетного потребления (проще говоря «воровства» электроэнергии);
  • потребление электроэнергии в отсутствие заключенного договора энергоснабжения (самовольное подключение к электроэнергии).

В случае возникновения задолженности у гражданина-потребителя, превышающей 3 ежемесячных размера платы, определенных исходя из соответствующих нормативов потребления коммунальных услуг и тарифов, действующих на день ограничения предоставления коммунальных услуг, исполнитель коммунальных услуг вправе ввести ограничение (отключение) поставок электроэнергии. Иными словами, если задолженность потребителя превышает трехкратное произведение нормативов потребления (с учетом площади помещения и количества зарегистрированных человек) и соответствующего тарифа, то исполнитель коммунальных услуг может отключить электроэнергию. Более того, зачастую отключение электроэнергии используется исполнителем коммунальных услуг как основная мера к понуждению потребителя оплачивать и другие коммунальные услуги (содержание жилья, оплата текущего ремонта и т.д.), т.к. на практике исполнители коммунальных услуг  очень часто отключают электроэнергию за неоплату других коммунальных услуг, ограничение которых запрещено (например, холодное водоснабжение).

Важно! При введение ограничения или отключении электроэнергии по любой, описанной выше причине (за исключением аварийной ситуации или чрезвычайных обстоятельств), исполнитель коммунальных услуг обязан уведомить об этом потребителя не менее чем за 1 месяц до предполагаемой даты введения ограничения (направить предупреждение об отключении электроэнергии). При проведении отключения составляется акт об отключении электроэнергии.   

Кроме того, необходимо помнить ,что для потребителей, которые пользуются электроэнергией для удовлетворения бытовых нужд, а не для осуществления предпринимательской деятельности, на взаимоотношения с поставщиком электроэнергии распространяется требования федерального закона  «О защите прав потребителей», в статье 15 которого предусматривается, что потребители вправе требовать от поставщика электроэнергии компенсации морального вреда, которые были ему причинены при отключении электроэнергии (разумеется, если имело место нарушение порядка отключения электроэнергии).


08.10.2015; 09:12
хиты: 86
рейтинг:0
Точные науки
науки о системах
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь