1.Поняття про собівартість продукції енергетичного призначення?
Собівартість продукції – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут.
Собівартість товарної продукції характеризує витрати на виробництво продукції.
Собівартість реалізованої продукції характеризує витрати на виробництво і збут.
Собівартість валової продукції включає витрати підприємства протягом планового періоду (рік, квартал, місяць) на виробництво і реалізацію продукції на всіх стадіях виробничого циклу.
2.Характеристика кошторису витрат?
Кошторис витрат - повне зведення витрат на виробництво і реалізацію продукції, згруповане за економічно однорідними елементами
Основні статті
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
5) інші операційні витрати
Кошторис витрат використовується для контролю загальних витрат підприємства або цеху за економічно однорідними елементами
Групи витрат
1) Прямі матеріальні витрати- вартість сировини й основних матеріалів, які становлять основу продукції,
2) Прямі витрати на оплату праці - витрати, які включаються до фонду оплати праці і можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат
3) Інші прямі витрати
4) Загальновиробничі витрати - це витрати на виробництво продукції, які виникають на рівні цеху або іншого первісного структурного підрозділу підприємства
3.Класифікація статей калькуляції?
- сировину і матеріали;
- купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого
характеру сторонніх підприємств і організацій;
- паливо й енергію на технологічні цілі;
- зворотні відходи (відраховуються);
- основну заробітну плату основних виробничих робітників;
- додаткову заробітну плату основних виробничих робітників;
- відрахування на соціальні заходи;
- витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
- загальвиробничі витрати;
- втрати внаслідок технічно неминучого браку;
інші виробничі витрати
4.Собівартість енергії на ТЕС і котельнях
Основні елементи собівартості енергії, яка виробляється на ТЕС і котельнях, представлені в табл. 5.4. В цілому, собівартість виробництва 1 кВт·год енергії ТЕС, коп./(кВт·год), визначається за формулою:
, (5.4)
де – сума витрат, тис. грн/рік; Евідп – кількість відпущеної із шин станції електроенергії, кВт·год, Евир – кількість виробленої енергії, кВт·год; Ев.п – енергія, спожита на власні потреби, кВт·год.
5.Собівартість енергії на АЕС. Укрупнено річні витрати виробництва енергії на АЕС визначаються за формулою
,
де К– сумарні капіталовкладення в АЕС; kам – коефіцієнт, який враховує відрахування на амортизацію (у розрахунках береться в межах 0,06-0,08), kрем – коефіцієнт, який враховує витрати на поточний ремонт; kін – коефіцієнт, який враховує інші витрати; k – коефіцієнт, який враховує всю суму витрат, прийнятих в укрупнених розрахунках пропорційно капіталовкладенням; – штатний коефіцієнт АЕС; Ny – встановлена потужність АЕС; Ф – середній питомий річний фонд заробітної плати персоналу АЕС.
6.Собівартість енергії в системах транспортування. Річні витрати виробництва на ПЕМ (Вмер) можна розрахувати як
(5.7)
де Векспл – річні витрати на експлуатацію, дорівнюють сумі витрат на заробітну плату Взп, допоміжні матеріали Вд.м, вартості послуг Вп, витратам на поточний ремонт Вп.р, іншим Він і загальномережним витратам Взм.
7.методи обліку та калькулювання
Основні методи обліку витрат
Метод |
Характеристика |
Замовний |
Об'єктом обліку витрат є окреме замовлення, що відкривається на заздалегідь установлену кількість однакових виробів, або певний обсяг виконаних робіт чи послуг |
Попередільний |
виробничі витрати враховуються за переділами виробничого процесу, а всередині кожного переділу – за калькуляційними статтями витрат |
Прямого обліку |
ґрунтується на аналізі фактичних витрат розрахункового періоду |
Нормативний |
Калькулювання собівар здійснюється за нормативними витратами |
8.Шляхи зниження собівартості електроенергії
Шляхи зниження собівартості – це об'єктивні можливості зниження собівартості на підприємствах. Під факторами зниження собівартості розуміють умови, рушійні сили, які забезпечують зниження собівартості
Шляхи |
Фактори |
– внутрішньовиробничі (визначаються техніко-економічними та організаційними умовами роботи підприємств) |
– підвищення техніко-економічного рівня виробництва (впровадження нової техніки і технології, автоматизація і механізація технологічних процесів, удосконалення техніки, використання нових видів сировини, палива, енергії) |
– галузеві (визначаються процесами розвитку певної галузі, темпами впровадження в ній досягнень науково-технічного прогресу) |
– підвищення рівня організації виробництва і праці (вдосконалення управління виробництвом, поліпшення організації виробництва і праці, поліпшення матеріально-технічного постачання, зниження транспортних витрат тощо) |
– народногосподарські (охоплюють можливості зниження собівартості продукції народного господарства в цілому) |
– зміна обсягів і структури продукції (відносне зниження постійних витрат і амортизаційних відрахувань внаслідок зростання обсягів виробництва, зміни структури продукції, підвищення якості продукції) |