Народжуваність – це процес дітонародження у сукупності людей, що складають генерацію, або у сукупності генерацій (населенні). Взаємодіючи зі смертністю, народжуваність зумовлює неперервність процесу відтворення населення. Народжуваність як один з компонентів відтворення населення, – це частота дітонародження у тій чи тій сукупності населення.
Біологічним підґрунтям народжуваності є здатність людини до відтворення потомства: запліднення, зачаття й виношування плоду. Потенційна здатнысть дітонародження (плідність) – реалізується у сукупності жінок у результаті репродуктивної поведінки, яка в суспільстві детермінована системою соціально зумовлених потреб і регульована соціальними, культурними етнічними нормами, традиціями, громадською думкою.
Плідність являє собою біологічну здатність жінки, чоловіка (або шлюбної пари) до зачаття й народження живих дітей. Здатність до дітонародження необхідно відрізняти від фактичного дітонародження, яке характеризує кількість народжених дітей. Плідність залежить від генетичних особливостей і стану здоров'я членів подружжя, від поєднання їхніх властивостей у шлюбі.