Свідомість – це одне з основних понять філософії, соціології і психології, що означає здатність людини до ідеального відтво( рення дійсності за допомогою мислення; це вища форма псих( ічного відображення і саморегуляції, що властива людині як суспільно(історичній істоті, пов’язана з мовою ідеальна сторо( на цілеспрямованої діяльності.
Свідомість як психологічний і психофізіологічний фено( мен являє собою один із найскладніших і малозрозумілих проявів діяльності мозку. Єдиного розуміння того, що варто мати на увазі під цим поняттям, поки не існує. І разом з тим цей термін у різних контекстах широко використовується в повсякденній мові і науковій літературі. Можна виділити два основних, різних за змістом, розуміння терміна "свідомість". У найбільш простому розумінні вона являє собою простий стан бадьорості, можливість контакту з зовнішнім світом і адекватною реакцією на його події (те, що неможливе під час сну і порушується при деяких хворобах). Філософи і психо( логи розуміють під свідомістю вищий прояв психіки, пов’я( заний з абстракцією, відділенням себе від навколишнього се( редовища і соціальних контактів з іншими людьми. Поєднує ці два підходи розуміння свідомості як світу суб’єктивних відчуттів, думок і почуттів, що утворюють духовний світ лю( дини, її внутрішнє життя.
Також у спрощеному розумінні свідомість ще розуміється як: 1) розум; 2) ясне розуміння чого(небудь; 3) думка про що( небудь, почуття, відчуття чого(небудь.
