Спільна особливість усіх пізнавальних процесів людини полягає в тому, що вони спрямовані і вибіркові у певний пе( ріод часу. Ця їхня властивість пов’язана з увагою.
Увага являє собою спрямованість і зосередженість свідомості людини на якому(небудь реальному чи ідеальному об’єкті (пред( меті, події, образі, міркуванні тощо), пов’язаної з підвищенням рівня її сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності.
Спрямованість виявляється у вибірковості об’єкта уваги; зосередженість – у ступені концентрації на певному об’єкті. Увага може характеризуватися настроюванням вибірковості від вузької до широкої. І ступінь концентрації також може бути різним – від слабкої (з легким відволіканням уваги), до повної (коли людина не реагує на інші стимули).
Увага також характеризується обсягом, розподілом, стійкістю і переключенням.
Обсяг уваги визначається кількістю одночасно чітко усві( домлюваних об’єктів. Це 7–9 стимулів (об’єктів).
Розподіл уваги припускає розподіл його ресурсів для одно( часного виконання двох і більш завдань.
Стійкість уваги характеризує тривалість виконання завдан( ня, що вимагає інтенсивної уваги.
Під переключенням уваги розуміється швидкість переклю( чення уваги з одного об’єкта на інший, чи швидкість (легкість) переходу від одного виду діяльності до іншого.
