Соц-економ. розвиток УРСР у др. Пол. 1950-х

У 50-ті роки в усьому світі розгорнулася науково-технічна революція (НТР), яка характеризувалася широким впровадженням у матеріальне виробництво нових технічних розробок, інтенсифікацією виробничих процесів, механізацією та автоматизацією трудомістких робіт. Завдяки НТР з'явилися нові галузі промисловості, пов'язані з виробництвом автоматичних і телемеханічних пристроїв, електронно-обчислювальних машин, штучних матеріалів, атомної енергетики та ін. Відсталі металургія та важке машинобудування, які переважали в Україні, вже не визначали рівня економічної могутності країни. Ця обставина вимагала структурної перебудови промисловості республіки.У 1962 р. в Україні було введено в експлуатацію першу чергу магістрального нафтопроводу "Дружба", яким нафту постачали Польщі, Східній Німеччині, Чехословаччині, Угорщині. Виробництво електроенергії збільшилося з 44 млрд кВт-год у 1958 р. до 94 млрд кВтгод у 1965 р. За роки семирічки в Україні було споруджено і реконструйовано понад 700 підприємств легкої та харчової промисловості, а випуск товарів для населення збільшився вдвоє. Навесні 1956 р. політика, спрямована на поліпшення умов життя людей, набула цілеспрямованого характеру. У березні на дві години скорочено тривалість робочого дня у передвихідні й передсвяткові дні, збільшено тривалість відпусток у зв'язку з вагітністю і пологами (з 77 до 112 календарних днів), у квітні - скасовано судову відповідальність працівників за самовільне залишення підприємств і установ та прогул без поважних причин, а в травні встановлено 6-годинний робочий день для підлітків ВІД 16 ДО 18 років. У липні 1956 року було прийнято закон про державні пенсії, збільшено розміри мінімальних пенсій і знижено розміри великих пенсій. Мінімальний розмір пенсії за старістю став 300 крб, максимальний - 1200 крб. Тільки в липні 1964 року Верховна Рада ухвалила закон про пенсії і допомогу. Право на пенсію за старістю мали члени громадських господарств: чоловіки віком 65 років (при стажі роботи не менше 25 років), жінки віком 60 років (при стажі роботи не менше 20 років). Мінімальний розмір пенсії колгоспника став сягати 120 крб на місяць. Для допомоги працюючим жінкам-матерям були створені школи-інтернати і групи продовженого дня. Вже у 1956 р. по всій території республіки відкрилося 50 таких шкіл, у яких навчалося до 10 тис. дітей. Після прийняття у липні 1957 р. ЦК КПРС і Радою міністрів СРСР постанови "Про розвиток житлового будівництва в СРСР", уній ставилось завдання в найближчі 10-12 років забезпечити людей житлом, частково була вирішена житлова проблема. На початку 60-х років підприємства перейшли на п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Система раднаргоспів, яка зміцнювала економічну самостійність України і сприяла зростанню рентабельності підприємств, виявилася єдиним частковим успіхом М. Хрущова в економіці. Завдяки переданню під контроль раднаргоспів 10 тис. підприємств до кінця семирічки було введено в дію втричі більше типів машин, агрегатів, ніж у попередній п'ятирічці. Водночас раднаргоспи виявилися неспроможними комплексно вирішувати науково-технічні проблеми розвитку галузей. Не усунуло ці суперечності і збільшення територіальних і створення у 1962 р. республіканських раднаргоспів та Вищої Ради народного господарства СРСР. 2 жовтня 1965 року Верховна Рада СРСР ухвалила рішення щодо ліквідації раднаргоспів. Соціально-економічний розвиток України другої половини 50-х - першої половини 60-х років відбувався за складних умов. Пошуки способів удосконалення управління розвитком господарства не завжди давали бажані результати, оскільки реформи інколи не доходили до трудових колективів. Перехід від галузевої (через міністерства) до територіальної (через раднаргоспи) системи управління став однією з найраціональніших реорганізацій тих часів і відповідав інтересам України, що позитивно позначилося на розвиткові її індустріального потенціалу. Проте ці нововведення не були суттєво доповнені господарським розрахунком, розширенням сфери товарно-грошових відносин, самостійністю підприємств, утвердженням економічного суверенітету республіки.
90