Радянська індустріалізація Укр ( 1928- 1939 рр), суспільно-економічні наслідки

У сер. 1920-х років, просуваючись рейками НЕПУ економіка Укр. Наблизилась до показників 1913 р. Основна частина начелення Укр. Займалася ручною працею, в містах- безробіття, селеа- перенаселені. Селяни ставилися вороже до більшовицького режиму. У ВКП(б) розгорнулася дискусія про шляхи та методи «будівництва соціалізму» В 1920х роках Й.Сталін та його прибічники взяли владу , почали втілювати ідею «побудови соціалізму в одній окремо взятій країні». 1928 – обрана стратегія прискореного розвитку важкої промисловості , основними етапами якої стали пятирічки. 1-ша- 1928-1933 ( 4роки і 3 місяці) Основними джерелами індустріалізації були: націоналізація промисловості, збільш. Прямих і непрямих податків,використ. труд ентузіазму трудівників, примусової праці вязнів, колективізація сг, конфіскація церковного майна. Перший пятирічний план, який передбачав реконструкцію та будівництво в Укр промислових підприємств  був непринятний. Революція в Укр. Нічого не змінила, - Укр. залишилася колонією Росії.  Значних обсягів набирала праця вязнів ( ГУЛАГу), також величезним джерелом доходів став продаж горілки, впровадження масового змагання. У листопаді- грудні 1932 рад. Керівництво приняло радикальні рішення, які  мали знизити плинність роб.сили та закріпити робітників на підприємствах, розвантажити міста від «зайвих». Постанова від 4 грудня надавала підприємствам право самим вирішувати, кого слід позбавити карток, а також мала на меті виявити  «мертві душі»,  шляхом обману внесені до списків домових комітетів на прод.картки. В умовах голодомору, що насувався, це був надзвичайно «дієвий» метод.
74.