Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства.

Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства Здійснення аграрної реформи розпочалось згідно з ука зом від 9 листопада 1906 р. “Про доповнення деяких постанов чинного закону, що стосується селянського зем леволодіння та землекористування”, проект якого розро бив П.Столипін. Реформа передбачала, по-перше, виді лення селян з общини і закріплення за ними землі у при ватну власність; по-друге, створення хутірського та відрубного господарства; по-третє, проведення переселен ської політики.
Найголовнішою умовою реформи був вихід селян з об щини і закріплення за ними землі у приватну власність. Якщо до 1906р. община вважалася власником наділь ної землі, право користування якою належало всім її чле нам, то з 1906 р. селяни могли вільно виділити свій наділ, нерахуючись із волею общини. Надільна земля ставала власністю окремого селянина-господаря. Внаслідок цьо го на Правобережжі та в Полтавській губернії общинне землеволодіння майже зовсім зникло, а на Півдні і Харківщині воно охопило близько половини селянських дво рів. Характерно, що 57 % селян, які вийшли з общини в усій імперії та закріпили землю у приватну власність, бу ли українські землероби. 
Столипінська аграрна реформа стала важливим кро ком на шляху перетворення Росії на буржуазну монархію. Внаслідок руйнування селянської общини вона прискори ла розвиток капіталістичних відносин на селі, сприяла зміцненню земельної власності, посиленню процесу концентрації земель у руках заможних селян, збільшенню за стосування сільськогосподарських машин, добрив, підви щенню врожайності. Збільшилась частка товарної селян ської продукції, що сприяло розширенню внутрішнього ринку. Особлива роль у цьому процесі належить коопера тивам кредитним, виробничим, збутовим, споживчим.
56.