Культура України XVIII

Освіта і книгодрукування. Початкову освіту діти козацької старшини, духовенства, заможних міщан здобували в школах при церквах та монастирях, вищу — в Київській академії. Протягом першої половини XVIII ст. почали діяти також нові навчальні заклади — колегіуми у Чернігові, Переяславі, Харкові. Центром освіти була Київська академія.Студенти вивчали слов'янські, латинську, грецьку та західноєвропейські мови, історію, географію, математику, астрономію, природознавство, богослов'я. Студенти вчилися у ньому дискутувати і відстоювати свої погляди. Викладацькою діяльністю тут займалася група професорів, серед яких широтою наукових інтересів виділявся Феофан Прокопович. Наприкінці XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи. До них, зокрема, належали госпітальна школа в Єлисаветграді (нині Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.  Протягом XVIII ст. удосконалювались техніка друку, поліпшилось оформлення книжок.Наукові знання. Певних успіхів було досягнуто в галузі медицини. Математична наука також почала набувати практичного спрямування. Наприклад, у підручник І. Фальковського були включені елементи практичної математики, матеріали по тригонометрії, цивільній та військовій архітектурі. У XVIII ст. в Україні з'явилися історичні праці, написані у формі літописів. Їх авториСамійло Величко і Григорій Грабянка описали події Визвольної війни українського народу.Література та усна народна творчість. В українській літературі XVIII ст. з'явилися нові прозові твори. Наприкінці XVIII ст. широкою популярністю користувалася “Історія Русів або Малої Росії” невідомого автора. В художні твори дедалі більше проникала жива народна мова. Наприклад, байки та вірші Г. С. Сковороди пересипані великою кількістю прислів'їв і приказок. Творчість Г. С. Сковороди помітно вплинула на Івана Петровича Котляревського (1769—1838) — зачинателя нової української літератури. Його відома поема “Енеїда”, три частини якої надруковано у 1798 р. в Петербурзі, відтворювала реальні картини життя тогочасного суспільства. Історичні пісні та думи, балади й перекази відображали нужденне життя селянства й рядового козацтва, знущання над ними з боку старшини. В усній народній творчості прославлялися ватажки повстанців — Максим Залізняк, Іван Гонта, Олекса Довбуш. У піснях звучали ,мотиви свободи і наступності героїчних традицій українського народу.Театр і музика. Новою формою сценічного мистецтва став балаган. Як правило, він влаштовувався в тимчасових приміщеннях, на ярмарках та базарах і збирав багато людей. Актори висміювали й засуджували сваволю панів. Одночасно прославлялась свободолюбивість українців, прагнення їх до волі. У XVIII ст. виник також кріпосний театр. У маєтках багатих поміщиків і промисловців влаштовувались видовища, в яких були зайняті кріпаки. Згодом театри діяли переважно в містах. У 1789 р. в Харкові виник перший постійний театр в Україні. Невід'ємною складовою частиною духовного життя народу залишалася музика. Численні бандуристи, кобзарі, лірники виконували пісні про тяжке жигтя трудящих, їхню героїчну боротьбу проти кріпосницького гніту та іноземних загарбників. У XVIII ст. зросла професійна майстерність композиторів і виконавців. Далеко за межами України славилися імена композиторів Максима Берездвського та Артема Веделя.
38.