Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний

Однією з головних причин зародження козацтва була турецько-татарська експансія, що ставила під загрозу саме існування українців як нації. До певної міри Кримське ханство(1449— 1783 рр.) виконувало роль провідника турецької політики у Східній Європі. Його зовнішньополітичні акції зводилися до грабіжницьких набігів, у результаті яких найбільше страждали українські землі. Живим муром від нападів турків і татар для України стало козацтво, яке вважало боротьбу проти "бусурманів" священним обов'язком. Спершу воно відбивало турецько-татарські напади, а зміцнівши розгорнуло наступ на володіння Кримського ханства та Туреччини, де визволяло бранців, руйнувало фортеці, захоплювало значну здобич.  Значною мірою козацькі успіхи були пов'язані з талановитим керівництвом гетьмана Петра Cагайдачного (бл. 1570—1622), який, за підрахунками дослідників, провів 60 боїв на суходолі та на морі й жодного не програв.   З ним на чолі збройні сили були реформовані з, по суті, партизанських загонів у регулярну дисципліновану армію. У політичній діяльності головною заслугою Сагайдачного було те, що він зумів поєднати інтереси трьох най діяльніших частин українського суспільства — козацтва, культурно-освітньої верстви та духовенства. Від долучив всіх до загальнонаціональних справ. В усій красі полководницький талант П. Сагайдачного виявився під час Хотинської війни. Коли 50 тис. армія козаків та 30 тис. армія Речі Посполитої змогла відбити напад 220 тис. армії татар та згодом заключити вигідний мир з ханством. Парадоксально, але факт:  козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи.
35.