Захоплення Києва Олегом. Князювання Ігоря, Ольги, Святослава.

Олег (882—912): "Повість плинних літ" розповідає, що Олег на початку 900 років, прибувши з Новгорода до Києва, підступно вбиває київських князів Аскольда і Діра як "не княжого роду" і сам стає княжити замість них у Києві представлений регентом малого князя Ігоря.. Олег підкорив і північні неслов’янські народи, зокрема мерю, весь, чудь. Олег розважливо уникнув протистояння з племенами угрів. В 907р. Олег здійснив похід проти Візантії, тоді і була укладена угода між ними. Укладені Олегом договори з Візантією започаткували українське морське право.
Ігор (912—945): Заступивши на княжий стіл, князь Ігор продовжив політику свого попередника, в якій княжому флоту відводилася чи не головна військово-дипломатична місія.. У  941 року князь Ігор розпочав війну з Візантією. Причини цієї війни залишилися невідомими.. Війна була не вдала. Човни русичів було спалено візантійцями. Невдача спонукала Ігоря до нового походу. Стався він 944 р. й закінчився укладенням мирної угоди. У своїй зовнішній політиці Ігор мусив зважати не лише на Візантію, а й на печенігів. В останні роки князювання Ігор I вів війну з деревлянами. Причиною невдоволення деревлян владою князя була велика данина, яку збирав із них Ігор за допомогою варягів. Повертаючись з походу князь був убитий разом зі своїми товаришами.
Ольга(945-964)- Після трагічної смерті Ігоря влада перейшла до рук його дружини Ольги (945-964), бо син покійного, Святослав, не досяг повноліття. Своє правління Ольга розпочинає з помсти древлянам за свого чоловіка. Обдарована гострим розумом, вона збагнула задум древлянської знаті й вирішила ліквідувати місцеве княжіння. У 946 р. за наказом Ольги винищується знать, спалюється столиця, скасовується правління місцевої династії Мала. Древлянська земля підпорядковується безпосередньо великій княгині. У 947, реформувала систему збору данини. Були встановлені норми податків і повинностей - устави, уроки, оброки, а також новий порядок їх стягнення. Велика княгиня вжила заходів і для поповнення скарбниці добуванням хутра. У справі зміцнення Руської держави велика княгиня намагалася знайти опору в християнстві. Охрестилася Ольга в Константинополі. Намагалася поширити християнство в Київській Русі, але спроби були не вдалі.Ольга прагнула встановиті також династичні зв'язки, одруживши Святослава з візантійської принцесою. Проте всі її наміри залишилися нездійсненими. У проведенні зовнішньої політики Ольга віддавала перевагу мир ним засобам урегулювання конфліктів. У 964 р. княгиня відходить від державної діяльності.
Святослав (964-972)- У 964 — 966 роках дружини Святослава воюють на Оці і середній Волзі, підкорюють в'ятичів і завдають фатального удару колись могутньому Хазарському каганату. Святослав взяв штурмом і його столицю Саркел, яка знаходилася на перешийку Дона з Волгою. Слідом княжий десант направився в землі ясів і касогів. У 964 році князь Святослав Ігоревич здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які платили данину хозарам. В'ятичі заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги. Пробувши в них усю зиму, Святослав домігся свого. Навесні наступного 965 року Святослав відправив хозарському кагану своє знамените історичне послання: «Іду на ви» (тобто «я йду на вас»). Пройшовши по ріці Оці на Волгу, а потім рухаючись донизу по великій ріці, через землі волзьких булгарів — данників хозар, — Святослав вступив у володіння Хозарського каганату. Головна битва руської раті з хозарами сталася десь в низов'ях Волги, на ближніх підступах до столиці каганату Ітілю. Від каганату в цілості залишалася тільки його частина, що прилягала до річки Дон. Князь Святослав зі славою і багатою здобиччю повернувся в стольний град Київ. Також Святослав здійснював походи на Візантію.Пысля того як померла Ольга, він розділив свої землі між синами:Ярополка посадив в Києве, Олега послав в Древлянську землю, а Володимира - в Новгород.
10.