Трипільська культура на території України.

Відкрита в 1893 р. археологом В. Хвойкою поблизу селища Трипілля на Київщині. ІV — середина ІІІ тис. до н. Е. Територія: Від Прикарпаття до Середнього Подніпров’я, від Волині до Північного Причорномор’я. Поселення: На берегах річок; найбільші мали площу 300—400 га, у яких проживало до 10—20 тис. осіб (Тальянки, Майданецьке).Дерев’яні будинки, у тому числі двоповерхові, із глиняними піччю та підлогою; розписані фарбами. Господарство: Обробка міді.Рільне землеробство (пшениця, ячмінь, просо, горох) і скотарство (свині, велика й дрібна рогата худоба).Виготовлення характерної мальованої кераміки з використанням червоних, чорних і жовтих фарб. Релігія та культура: Головне божество — богиня родючості. Поклонялися бику (символу сонця та чоловічої сили), змієві (охоронцю будинку). Створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів і знаків на кераміці. Причини зникнення: Остаточно не з’ясовані. Основні версії: витіснена кочовиками; розпалася внаслідок господарської та екологічної кризи.