.Первіснообщинний лад на території України.

Первісні люди з'явились на території України близько 800 тис. років тому. Вчені - археологи та антропологи вважають, що давня людина прийшла на України в першу половину палеоліту в ашельську добу. Дані про первісних людей - неандертальців дійшли до нас через археологічні пам'ятки. Найдавніші стоянки первісних людей - Королеве (Закарпаття), Будівна, Лука - Врублевецька, Молодове (Прикарпаття), Мізин (Чернігів), Житомирська стоянка, Кодак, Василівка, Кручлик (Сер. Подніпров'я), Амвросітвка, Деркул (Донбас), Кітк - Коба (Крим).Низький рівень розвитку продуктивних сил, майже повна залежність від природи, Рівність усіх членів суспільства, Колективний характер праці, Спільна власність на знаряддя та результати праці, Зрівняльний поділ продуктів, Язичницькі вірування. Первісно-общинний лад — перша в історії людства соціально-економічна формація (форма співжиття).Початок первісно-общинного ладу сягає в далекі часи, десь понад 2 мільйони років тому, коли з'явилася людина, яка виділилася з тваринного світу. Величезне значення при цьому мало виникнення звукової, членороздільної мови, яка стала засобом спілкування людей у процесі спільної праці.Економічну основу первісно-общинного ладу становила суспільна власність на основні засоби виробництва. Це зумовлювалося початковим ступенем розвитку продуктивних сил, примітивністю перших знарядь праці людини, що виключало можливість індивідуального виробництва і боротьби з навколишніми силами природи. У своєму розвитку первісно-общинний лад пройшов 2 основних періоди:
ранній — первісне стадо:період первісного стада був найважчим в історії людства, оскільки в боротьбі з силами природи людина була майже беззбройна, пригнічена складністю здобуття засобів існування;
пізній — родовий лад:основною формою організації суспільства за часів родового ладу замість нетривких стадних груп став рід — колектив кровних родичів, спочатку материнський, а згодом батьківський. З розвитком первісного суспільства відбувалося об'єднання родових общин в етнічні групи — племена. При первісно-общинному ладі не існувало експлуатації, не було класів. Розвиток поділу праці (відокремлення скотарських племен від землеробських знаменувало 1-й великий суспільний поділ праці ), удосконалення знарядь виробництва, застосування металевих знарядь праці, підвищення її продуктивності привели до виникнення індивідуального господарства, а разом з цим до розкладу родових відносин, до виділення заможної верхівки.Первісно-общинний лад поступово змінився класовим ладом. У країнах Стародавнього Сходу та античного Середземномор'я первісно-общинний лад переріс у рабовласницький лад, в країнах Європи, зокрема у східних слов'ян, — у феодальний лад.