Творцем світу вважали Рода. Він був відповідальний за дарування життя людини, подарунок долі і т. п.. Жіночі божества, Рожаниці, були пов'язані з народженням і мали таємний зв'зок із зірками. Цим Богам приносили в жертву хліб, сир, мед. На Поділлі перед вживанням кутті, на Різдво, батько кидає першу ложку в святий куток - покуть. Роду і Рожаницям приносили лише безкровні жертви у виглюді продуктів, які дала сама природа. Найдавніші зображення Роду і Рожаниць - це невеличкі скульптури, які мала кожна сім'я. На Поділлі побутувало також вишивання зображень цих Богів на рушниках. Це мотиви дерева життя (дерева Роду). В заході Поділля було зафіксовано зображення родовидного дерева на дверях хат: чоловіки зображувалися на листках цього дерева, а жінки - на квітках. Якщо людина вмирала, біля її імені малювався хрестик, а коли народжувалась дитина, домальовували нову гілочку, листочок або квітку.
Як Бога небесного вогню, батька Українського Олімпу подоляни вшановували Сварога. Зображали Сварога у формах рівнобічних хрестів (свастики).
Найбільшою повагою подолян користувався Дажбог (Дажьбог) - бог земного благосостояния и достатка. В новорічних обрядах, що дожили до наших днів, зберігається Дідух - останній сніп жита, який заносять до хати і вважають священним, використовуючи як обрядовий символ. Дідух - Дух поля, Житній Дух, Дух Дажбога. Навесні Дідуха обмолочували і зерно знову висівали на поле: випускали Духа поля на землю.
відповідальним за грім та блискавки був Перун. Стрибог - Бог-винищувач, Бог війни, жорстокої битви і був відомий як Сатурн. Божество стало уособленням вітру. Незважаючи на вся суворість вітру, він був не тільки творцем негоди, але й музичних мелодій.
Волос (Велес) - Бог достатку. Крім того Велес був опікуном купецтва, торгівлі, небесної отари хмар. Волос - покровитель мистецтва.
Макоша пов'язана з жіночою сферою в господарстві: рукоділлям, прядінням, тканням та ін. Їй приносили жертви у вигляді снопів льону, вишитих рушників. За легендами саме Макоша пряла нитку життя, тому вона вважалася ще й покровителем пряль. Ще однією функцією Макоші було піклування про вологу: дощ, річки, струмки. Це і знайшло свій вияв у імені Богині. Як і більшість жіночих Богинь, вона була відома ще за трипільскої доби. Статуетки Макоші мають вигляд жінки з піднятими вгору руками, як під час моління.
Купайло - Бог літнього сонця. Купальське вогнище запалювалося від "живого вогню", добутого тертям двох шматків дерева, і символізувало небесний сонячний вогонь.
Ярило - Бог любові і пристрасті, весняного розквіту природи. Ярило вважався символом плодючості.
Поняття про щастя, випадок, успіх втілювалось в образі Долі, яку Бог дав при народженні кожній людині. Доля може бути доброю чи злою, ласкавою до людини або жорстокою.
