Договір — це письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між приватними особами й організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає різні типи договорів.
Договір постачання – це договір, за яким організація-постачальник зобов’язується в певні терміни передати організації-покупцеві у власність певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується оплатити продукцію за встановленими цінами .
Договір підряду — це договір, за яким підприємець-підрядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику.
Договір про матеріальну відповідальність – це договір, за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності й зобов'язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов’язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов’язується створити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам.
Договір про спільну діяльність — це договір, що укладається між двома й більше організаціями для проведення спільних досліджень, будівництва, експлуатації підприємств. Укладаючи цей договір, сторони визначають розмір і характер внесків: грошові, майнові, трудова участь.
Договори щодо створення нових форм господарювання - це договори, які спрямовані на організацію асоціацій, малих підприємств, комерційних банків, орендних підприємств. Для створення асоціацій необхідно укласти установчий договір.
Установчий договір — це договір, що закріплює взаємні права та обов'язки всіх учасників створення асоціації.
Звичайно ж, назвати всі договори з господарської діяльності неможливо, оскільки їх багато: це і договір про одержання позики, договори про посередницькі послуги, договори оренди, договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування тощо.
Крім договорів з господарської діяльності, виділяють ще трудові договори.
Трудовий договір – це угода між особою, що наймається на роботу, та керівником установи, організації або уповноваженим ним органом. За цим договором працівник зобов'язується в виконувати певну роботу, а керівник — виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.
Відповідно до нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:
1) назву документа;
2) зазначення місця укладання й дати;
3) вступну частину (точні й повні назви сторін, їх представників(прізвище, ім’я. по батькові), повноваження, на підставі яких вони діють);
4) зміст договору;
5) термін виконання договору;
6) кількісні та якісні показники продукції;
7) зазначення ціни робіт (продукції) і загальної суми;
8) порядок виконання роботи;
9) порядок розрахунків між сторонами;
10) додаткові умови до договору;
11) вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору;
12) порядок і місце, розв’язання суперечок;
13) загальний термін дії договору;
14) юридичні адреси сторін, що укладають договір;
15) власноручні підписи сторін;ї
16) печатки установи або обох сторін, які укладають договір.
Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.
