У 8-7 ст. до н.е. відбувалась грецька колонізація, внаслідок якої на території північного Причорномор*я та Криму греки засновували міста-поліси (поліс=держава).
Найбільші міста-держави північного Причорномор*я:
1. Тіра – місто Білгород-Дністровський (Одеська обл.).
2. Херсонес – Севастополь.
3. Ольвія (Миколаївська обл.).
4. Пантікапей – Керч (переправа).
5. Керкінітіда – Євпаторія.
6. Босфорська держава – Керченські та Таманські п-ови.
В господарській сфері переважали сільське господарство (вино та олія), металургійне, гончарне, ювелірне ремесла, обробка каменю.
Майже одночасно з заселенням північного Причорномор*я греками на територію У прийшли кочові племена кіммерійців (перші з*явились тут на початку 1 тис. до н.е.). Це перші народи на території У, про яких є писемні згадки (Гомер згадує кіммерійців в «Одісеї»). Кіммерійці були войовничим народом, основною силою була легка кіннота. Серед археологічних знахідок – багато зброї з заліза, кінського спорядження, поховань воїнів.
У 7 ст. до н.е. кіммерійців витіснили племена скіфів. Вони були войовничими, наприклад, у 512 р. до н.е. вони перемогли перське військо царя Дарія I. Скіфи утворили державу «Велику Скіфію», її населення не було однорідним: Лівобережжя заселяли скіфи-землероби, Правобережжя – скіфи орачі, Причорномор*я (степи) – царські скіфи.
Археологічні знахідки скіфського часу – курганні поховання з поховальним інвентарем (зброя, одяг, посуд, прикраси, кінь, іноді дружина чи раби).
Наприкінці 3 ст. до н.е. Велика Скіфія припинила своє існування під натиском племен сарматів, на певний час центр скіфського життя перемістився в Крим, де вони заснували Малу Скіфію зі столицею у м. Неаполь (Сімферополь). Основним заняттям сарматів було скотарство, мисливство та рибна ловля.
