Мико́ла Хвильови́й (справжнє прізвище Микола Григорович Фітільов) (* 1 (13) грудня 1893, Тростянець — † 13 травня1933, Харків) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.
Різногранна творчість, незвичайна постать Миколи Хвильового мали величезне значення у літературному процесі 20-х років, справляли вплив на розвиток українського письменства, культури, суспільно-політичної думки всього неспокійного XX віку.Центральною для Хвильового — полеміста та публіциста — була проблема історичного буття України, української культури. Заперечуючи москвофільські тенденції частини тогочасних літераторів, Хвильовий проголошував орієнтацію на Європу, на стилі та напрями європейського мистецтва. Письменник звертався і до жанру повісті, роману. Яскраво заявив про себе Хвильовий-памфлетист, який, власне, започаткував знамениту літературну дискусію 1925-1928 рр. і був незмінним детонтором гострої критичної полеміки про шляхи розвитку пожовтневої української культури.
